Пристрасть до твору охопила P., коли йому було 11 років. Незважаючи на недостатню оцінку композиторського дарування Р. публикою й, частково, критикою, він уперто й багато працював практично у всіх родах музичного мистецтва. Число його творів достигнуло 119, не вважаючи 12 опер і великої кількості фортепианных речей і романсів, не позначених як opus. Для фортепіано написане Р. 50 добутків, у тому числі 4 фортепианных концерту з оркестром і фантазія з оркестром; потім ідуть 26 добутків для концертного співу, сольного й хорового, 20 добутків в області камерної музики (сонати зі скрипкою, квартети, квінтети та ін.), 14 добутків для оркестру (6 симфоній, характеристичний^-характеристичні-музично-характеристичні картини "Іоанн Суворий", "Дон Кихот", "Фауст", увертюри "Антоній і Клеопатра", концертна увертюра, святкова увертюра, драматична симфонія, музична картина "Наша батьківщина", написана для відкриття виставки в Москві в 1882 г. та ін.). Не вважаючи того їм написані концерти для скрипки й для віолончелі з оркестром, 4 духовних опери (ораторії): "Загублений рай", "Вавилонська вежа", "Мойсей", "Христос" і одна біблійна сцена в 5 картинах - "Суламифь", 13 опер: "Дмитро Донськой або "Куликовская битва" - 1849 г. (3 діяння), "Хаджі Абрек" (1 дейст.), "Сибірські мисливці" (1 дейст.), " Фомка-Дурачок" (1 дейст.), "Біс" (3 дейст.) - 1875 г., "Фераморс" (3 дейст.), "Негоціант Калашников" (3 дейст.) - 1880 г., "Дитинки степів" (4 дейст.), "Маккавеи" (3 дейст.), 1875 г., "Нерон" (4 дейст.)
- 1877 г., "Папуга" (1 дейст.), "У розбійників" (1 дейст.), "Горюша" (4 дейст.), 1889 г., і балет "Виноградовая лоза". Майже всі опери Р. давалися за кордоном: "Мойсей" - у Празі в 1892 г., "Нерон" - у Нью-Йорку, Гамбурзі, Відню, Антверпені, "Біс" - у Лейпцизі, Лондоні, "Дитинки степів" - у Празі, Дрездені, "Маккавеи" - у Берліні, "Фераморс" - у Дрездені, Відню, Берліні, Кенігсбергові, Данцигові, "Христос" - у Бремені (1895). У Зап. Європі Р. скористався таким же увагою, коли не величезним, як і в Рф. Необхідно підкреслити те, що на добрі справи Р. пожертвував багато 10-ов тыщ, за допомогою власних благодійних концертів. Для юних композиторів і піаністів він улаштовував через кожні 5 років конкурси в різних музичних центрах Європи, на відсотки з капіталу, призначеного їм для даної для нас мети. 1-ый конкурс був у Спб., під головуванням P., в 1890 г., 2-ой - у Берліні, в 1895 г. Педагогічна діяльність не була улюбленим заняттям P.; все-таки з його школи вийшли Крос, Терминская, Познанская, Якимовская, Кашперова, Голлидэй. Як диригент, Р. був глибокими толмачем творців, що виконуються їм, і, в 1-ые роки існування концертів російського музичного суспільства, пропагандистом усього гарного в музиці. Головні літературні праці P.: "Російське мистецтво" ("Століття", 1861), автобіографія, видана М. Саме-Собою зрозуміло, і. Семеновским в 1889 г. і перекладена на німецьку мову ("Anton Rubinstein's Eriunerungen", Лпц.; 1893) і "Музика і її представники" (1891; Перев. на майже всі закордонні мови).