виходить при пропущенн≥ потужного струму чрез розплавлений Rbcl (Ѕунзен), але в момент утвору б≥льша частина його реагуЇ з розплавленим початковим матер≥алом, при чому виходить полу хлористий –., Rb + Rbcl = Rb2Cl, а частина згор¤Ї, спливаючи на поверхню. Ќакалюванн¤ кислого виннокислого –. ≥з сажею даЇ найкращ≥ результати; вих≥д, але, лише до 18% (Ѕунзен). Ќ. Ќ. Ѕекетов, внесший багато св≥тла в досл≥дженн¤ лужних метал≥в, в≥ддав кращий спос≥б одержанн¤ –. (1888); в≥н п≥ддаЇ сильному нагр≥ванню г≥драт окиси ≥з зал≥зним алюм≥н≥Їм: 4Rb.OH + 2 Al = 2Rbaio2 + H2 + 2Rb; операц≥¤ робитьс¤ в металев≥й посудин≥ з железною же пароотводною трубкою й скл¤ним приймачем, у ¤кому й збираЇтьс¤, вод¤нистий спочатку, P., схожий на ртуть; в≥д окисненн¤ в приймач≥ сплав захищаЇтьс¤ воднем, що утворюютьс¤ при реакц≥њ; вих≥д домагаЇтьс¤ 66% теоретичноњ к≥лькост≥. ÷е б≥лосн≥жний, з надзвичайно слабеньким жовтим в≥дливом, блискучий сплав питомоњ ваги 1,52; при - 10∞ в≥н м'¤кий ¤к в≥ск, плавитьс¤ при 38,5∞ ≥ при слабенькому розжарюванн≥ утворюЇ блакитн≥ ≥з зеленим кольором пари.
ѕо хим в≥дносинам –. надзвичайно близький до кал≥ю; у звичайному пов≥тр≥ практично одномоментно покриваЇтьс¤ синювато с≥руватим шаром ≥ скоро нав≥ть запалюЇтьс¤, кинутий у воду реагуЇ дуже енерг≥йно й не потопаЇ, завд¤ки водню, що вид≥л¤Їтьс¤, ¤кий палаЇ, ¤к при кал≥њ; даЇ колоритне полум'¤ в атмосфер≥ хлору, у парах брому, иода, с≥рки й миш'¤ку. «датн≥сть утворювати при спалюванн≥ на пов≥тр≥ перекис дл¤ –. вище, чим дл¤ кал≥ю. Ќеобх≥дно п≥дкреслити те, що бекетов дл¤ одержанн¤ окису P. Rb2O прожарював продукт сожигани¤ сплаву з в≥дпов≥дною к≥льк≥стю в≥льного –. у ср≥бному тигл≥, при темп. близько 800∞; по його досл≥дженн¤х, теплота утвору граммовой часточки ≥з частин (2Rb, 1/2 02)=94,9 величезних калор≥й, а теплота розчиненн¤ в надлишку води (Rb2O, aq)=69,9 величезних калор≥й; належн≥ дан≥ дл¤ кал≥ю сутн≥сть 98,2 ≥ 67.4 величезних калор≥й; а тому - з тим найменшим вид≥ленн¤м тепла утворюютьс¤ окиси лужних метал≥в ≥з частин, чим вище атомна вага сплаву *), теплота ж розчиненн¤ окис≥в у надлишку води росте з≥ зростанн¤м атомноњ ваги (1890). “еплоти утвору галоидных з'Їднань лужних метал≥в перебувають в оборотному в≥дношенн≥, пор≥вн¤нне з окисами, до атомноњ ваги, тобто вони тем вище, чим б≥льше атомна вага сплаву.
ўодо одержанн¤ й параметр≥в њдкого рубидиона Rboh ≥ солей P., звичайних ≥ подв≥йних, можна повторити майже все з того, що зрозум≥ло щодо цього дл¤ кал≥ю. ’лористий P. Rbcl надзвичайно розчинний у вод≥, легкоплавкий ≥ летучий; в 100 вес. ч. води при +1∞ розчин¤Їтьс¤ 76,38 вес. ч., а при + 7∞ 82,89 вес. год; щ≥льн≥сть пари його в≥дшукана (ƒьюар ≥ —котт) 77,5 щодо водню, а обчислена 62,5. ќдержують Rbcl ≥з хлороплатината позначеним вище методом. —≥рчанокислий P. Rb2SO4 в≥дм≥нно кристал≥зуЇтьс¤ й ≥зоморфний з K2SO4, що можна сказати вообщем про в≥дпов≥дн≥ сол≥ –. ≥ кал≥ю; ≥ ц¤ с≥ль суттЇво растворимее у вод≥ кал≥Ївоњ. јзотнокислий P. Rbno3 надзвичайно походить на сел≥тру, р≥знитьс¤ б≥льшою розчинн≥стю; в≥дома кисла с≥ль 2Rbno3.5HNO3.