самим величезним морським суднам. ”же до 1890-х рр. прекрасн≥ портов≥ спорудженн¤ обымали 70 гект., з 20 км. набережних; пот≥м в 1894 г. зак≥нчений пристр≥й широкоњ –ейнськоњ гаван≥, в 1896 г. - зал≥зноњ гаван≥; в 1895 г. закладена так наз. 2-¤  атендрехтска¤ гавань. √авань постачена неос¤жними складами, паровими й електронними кранами, елеваторами, плавучими доками. Ќеос¤жн≥ верф≥ й машинобуд≥вн≥ фабрики. ѕравильн≥ пароплавн≥ пов≥домленн¤ з головними портовими городками ™вропи й јмерики. ¬ 1896 г. ув≥йшло в гавань 5974 морських суден ≥ 103848 р≥чкових. √оловн≥ предмети ввозу (в 1896 г. 5,2 милл. тонн): гас, кава, хл≥б, цукор, масла, тютюн, пр¤ност≥ й москательн≥ продукти, пот≥м л≥с, льон, пр¤диво, вино, риба й риб'¤чий жир ( з Ќорвег≥њ), кам'¤не вуг≥лл¤ ( з ¬еликобритан≥њ й ¬естфалии), зал≥зо ( з≥ Ўвец≥њ й ¬еликобритан≥њ), вовна й мануфактурн≥ продукти ( з Ќ≥меччини й ¬еликобритан≥њ). √оловн≥ предмети вивозу ( близько 3 милл. тонн): кава, сигари, цукор, пр¤ност≥, вино, пиво, гас, риб'¤чий жир, борошно, л≥с, машинки, сир, риба, заб≥йна худоба. —уднобудуванн¤; фабрики сигар, б≥лила, консерв≥в, маргарину й штучного добрива. –. захищено з мор¤ дек≥лькома фортами й батаре¤ми. ћорех≥дна й рейнська судноплавн≥ школи, м≥ська картинна галере¤, б≥бл≥отека, арх≥в, музењ етнограф≥чний ≥ морський, сади зоолог≥чний ≥ ботан≥чний, естественнонаучна¤ колекц≥¤ сусп≥льства "Bataafsch Genootschap".
≤стор≥¤. P. одержав м≥ськ≥ права в 1340 г. ¬ 1572 г. уз¤тий ≥спанц¤ми й розграбований, але в тому ж роц≥ –. знову примкнув до повстанн¤ проти ≥спанц≥в. ƒо початку XIX стор≥чч¤ –. уступав у торговельних в≥дносинах јмстердаму, але у в≥йнах 1779
- 1812 рр. в≥н постраждав пор≥вн¤нне менше, торговельне значенн¤ його стало зростати й у поточний час на Ќ≥мецькому мор≥ в≥н уступаЇ т≥льки √амбургу й јнтверпену.
Poшер (¬≥льгельм √еорг ‘р≥др≥х Roscher, 1817 - 94) - п≥знаваний н≥мецький економ≥ст, що вважаЇтьс¤ одним з родоначальник≥в ≥сторичноњ школи в пол≥тичн≥й економ≥њ; був проф. у √етт≥нген≥ й Ћейпциз≥. ¬ 1842 г. в≥н видав тв≥р про житт¤, трудах. ≥ ер≥ ‘укидида, а в 1843 г. випустив у св≥тло "Grundriss zu Vorlesungen uber die Staatswissenschaft nach geschichtlicher Methode"; цей тв≥р склав, до в≥домого ступен¤, еру в ≥стор≥њ пол≥тичноњ економ≥њ, тому що показало необх≥дн≥сть ≥сторичноњ точки зору в досл≥дницьких роботах економ≥чного житт¤. ќсновна робота P. - "System des Volkswirthschaft" ( 1-ый тому - загальна теор≥¤, 2-ой - економ≥¤ с≥льського господарства й добувноњ ≥ндустр≥њ, 3-ий - економ≥¤ торг≥вл≥ й ≥ндустр≥њ, 4-ый - ф≥нансова наука); теоретичн≥ положенн¤ супроводжуютьс¤ отут незл≥ченними й багатоб≥чними прим≥тками, що ви¤вл¤ють у творц≥ г≥гантську ерудиц≥ю. ≤нш≥ соч. P.: "Geschichte der Nationalоkonomie in Deutschland" (1874), роботи про хл≥бну торг≥влю (1852), про ≥стор≥ю британськоњ науки народного господарства (1851), "Kolonien, Kolonialpolitik und Auswanderung" (1856; 3 изд. 1885), "Ansichten der Volkswirthschaft aus dem geschichtlichen Standtpunkte" (1861; 3 изд.