Місцева торгівля надзвичайно жвава. В 9 пт в. щотижневі ринки. Ярмарків, в 4 пт, 6. Земські доходи за 1896 г. 110146 p., витрати 116867 р., у тому числі на зміст управи 6441 руб., мед частина 25600 р., публічне піклування 1994 руб., нар. утвір 21930 руб. Селянські платежі за 1896 г. 434359 р. (на 1 дес. 2,25 р., на один двір 18,88 р.). Недоїмок до 1 січн. 1897 г. 17730 р. Волостные витрати (1894) 49407 р., витрати сел. общ. 173697 р. Продовольств. капіталів на особу до 1 січн. 1897 г. 54287 р., у позичках і недоїмках 8996 р. Саме-Собою зрозуміло, у хлебозапасных магазинах 47610 четв. озимого хліба й 23995 четв. ярового. Не вважаючи уездн. гір. Ростова більш значимі населені пункти: зашт. г. Петровск, Борисоглебские слободи й сс. Вощажниково й Ильинское (Хованское). Див. А. А. Титов: "Ростов на донові Величний і його святині" (Спб., 1895); його ж, "Р. повіт" (М., 1885); "Памятн. кн. Ярославської губ." (1862 і 1897); "Огляд Ярославської губ." (1892 - 96); "Праці яросл. губ. стат. комит.", вип. IV і VII. С. Ш.
Зросту-на-Донові - порт і окр. місто Ростовський^-на^-Дону окр., Обл. Війська Донського, на прав. бер. р. Дону, в 8 в. вище Мертвого Дінця, на 20 в. вище, як ми виражаємося, інших Донських гирл, в 60 в. від Азовського моря.
Історія. Поява Р. ставиться до 1761 г., коли на зміну міцності св. Ганни, заснованої в 1731 г. неподалік від сьогоднішнього містечка, була побудована новенька міцність, наречена, на честь св. Димитрия Ростовського, Ростовської. Повсевременно, що прибувало населення її особливо зросло опосля указу 1780 г. колишні вимоги, що скасовувала всі, стосовно "низових людей". ДО 1782 г. у Р. було близько 1600 мешканців, а через 15 років число їх зросло до 3000; із цих пор до 1850 г. воно потроїлося, а в крайні 40 років удесятерилося. Підвищенню населення особливо посприяла установа в Р. митниці й порту (в 1834 г.), що також сприяло й росту торговельних обертів містечка. В 1844 г. Р. висилав із власного порту вантажів на 7 мил. руб., в 1884 г. - на 27 милий., в 1895 г. - на 36739000 р. У першу турецьку війну Ростовська міцність послужила базисом операційної смуги російських у Приазовському краї. В 1782 г. вона увійшла до складу Таганрозького повіту Азовської губернії, через два роки - Маріупольського в. Екатеринославского намісництва, в 1797 г. виготовлена повітовим містом Новоросійської губ., в 1802 г. - Екатеринославской; в 1807 г. Р. приписаний, " для корисності торгівлі", до Таганрозького градоначальства, але потім продовжував бути в. гір. Екатеринославской губ., поки в 1888 г. не відійшов до Області Війська Донського.
- Порівн. І. Кузнєцов, "Минуле Ростова" (Ростов-на-Дoнy, 1897).
У дійсний час Р.-на-донові - один з найбагатших південноросійських міст, господарство якого по колишньому ведеться міським публічним, а не окружн. керуванням. У поліцейському відношенні Р. з'єднаний із соседнею Нахічеванню. Усе давно знають те, що три передмістя: Затемерницкое поселення, Нове поселення й Забезпечене джерело.
Міської землі близько 4 тис.