Полюють, заурядно, із собаками, які напавши на слід P., скоро наздоганяють це не одмінне быстротою звірине й задавливают його; часто, під час бійки Р. із собаками, мисливцеві вдається підкрастися до неї на постріл і знищити її. Частіше Р. луплять настороженими рушницями й луками, ловлять у ями, капканами й іншими снастями; у Сибіру ці снасті влаштовуються таким образом, щоб Р. могла добратися до принади не по іншому, як лігши на спину; у неприємному випадку, придавлена ловушкою по спині, P., володіючи чрезвычайною міцністю корпуса й силою в ногах, ухитряется звільнитися. Див. А. Черкасов, "Записки мисливця Вост. Сибіру" (Спб., 1884); А. Силантьєв "Огляд промислових полювань у Рф" (Спб., 1898).
С. Б.
Росс (сер Джемс Керк Ross, 1800 - 1862) - мореплавець, племінник Джона P.; в 1819 - 27 рр. акомпанував Парри в 4 полярних експедиціях, в 1829 - 1833 рр. був асистентом власного дядька в його полярній експедиції, в 1838 г. брав участь у початому английск. адміралтейством вимірі Англії й Ірландії. В 1839 г. Р. поставлений був на чолі оснащеної урядом експедиції до південного полюса, яка зобов'язана була створювати спостереження більшою мірою над земним магнетизмом. З кораблями "Эребус" і "Терор" він в 1841 - 43 рр. достигнул 78°4' південної широти, де натрапив на крижаний пояс, высотою в 50 м., що зупинив його на відстані 255 км. від південного магнітного полюса. В 1848 - 49 рр. учавствовал в експедиції для відшукання Франкліна. Надрукував: "Voyage of discovery and research in the Southern and Antarctic Seas" (л., 1846) і "Narrative of the proceedings in command of the expedition through Lancaster Sound and Barrow Strait" (в "Parliament Papers", 1850, т. 35).
Россіні (Gioachino Rossini) - відомий італійський композитор (1792 - 1868), що склав еру в історії розвитку італійської опери, хоча майже всі його опери в поточний час позабуті. Замолоду Р. займався в болонській консерваторії в Станіслава Маттеи й уже 16-ти років дебютував кантатою: "Pianto d'armouia par la morte d'orfeo". Дослідження німецьких класиків, в індивідуальності Гайдна, багато впливало на розширення кругозору Р. в області гармонії й оркестровки. Кар'єру оперного композитора Р. почав у Венеції, в 1810 г., оперою-буф: "La Cambiale di matrimonio". Його діяльність ділилася меж Венецією й Болоньєю: він придумував від 4 до 5 опер у рік, будучи зв'язаний замовленнями антрепренерів. В 1812 г. з'явився 1-ый досвід Р. в області opera-seria: "Ciro in Babilonia", поставлена у Феррарі з величезним фуррором. Скоро Р. одержав доступ в La Scala, у Милане, після цього його добутку захопили самі видні сцени Італії. В "Tancredi", що мав великий фуррор у Венеції, в 1813 г., видна вже значима зрілість. Саме-Собою зрозуміло, чарівність россиниевских мелодій, внаслідок їхньої новизни й свіжості, була дуже велика. Улыбышев, пізнаваний біограф Моцарта, памятуя про першу виставу "Танкреда", говорить, що все до того часу знайоме йому й улюблене їм, усе, що він відіграв і співав, було позабуто; йому видалося, начебто він уперше чує музику.