–азделы

” його л≥рику видна також значима дещиц¤ ≥тал≥йського впливу. ” його п≥сн¤х ≥ сонетах ( близько 600) петраркизм зм≥шуЇтьс¤ з емоц≥йн≥стю й ласкавим смутком, малюючи любов погибель, житт¤ природи. ” ¤кихось п'Їсах (напр. "Mignonne, allons voir si la гоsе", "Nous vivons, ma Panias", "Quand Vous serez vieille") P. - пр¤мий попередник л≥ризму XIX в. ќсновний його недол≥к - одноман≥тн≥сть внутр≥шнього зм≥сту, в≥дсутн≥сть потужноњ особливост≥, запопадлив≥сть зам≥стити своЇ "¤" ученими пригадуванн¤ми. ¬еличним поетом –. може бути названий лише ¤к творець багатоњ л≥ричноњ форми, р≥зних нов≥тн≥х розм≥р≥в (ронсаровска¤ строфа в 6 в≥рш≥в aabccd ≥ ≥н.). —проба –. зробити епопею ("Franciade") ви¤вилас¤ невдалою; поема незак≥нчена й слабка. ћеж 1560 ≥ 1630 рр. соч. –. мали 17 изд. Ќовий. изд. Marty-Laveaux у Ћемерра (1887, 6 т.). ƒив. Rochambeau, "La famille de Ronsard" (1886); Saintebeuve, "XVI s." ; Faguet, "XVI s.".
«. ¬енгерова.
–осомаха (Gulo borealis s. luscus) ссавець зв≥риний ≥з сем. куничных (Mustelidae) ≥ п≥дродини Mustelini. –одов≥ ознаки P. : т≥ло приосадкувате, надзвичайно неспритне; хв≥ст маленький, надзвичайно густоволосий; спина дугопод≥бно вигнута наверх; голова б≥льша, з подовженоњ, але тупий рожой; ноги коротк≥ й сильн≥, ступн≥ б≥льш≥, п≥дошва покрита волосс¤ми кр≥м 6 нагих м≥сць; пальц≥ (5) з маленькими, наточеними, гачкуватими пазурами; зуби надзвичайно потужн≥; кутн≥х зуб≥в (5/6); ребронесущих хребц≥в 15 - 16, поперекових 4 - 5, крижових - 4 ≥ хвостових - 14; заднепроходных залоз немаЇ. ¬идов≥ ознаки Їдиного виду цього роду: довжина до 1 метра, з ¤ких на хв≥ст довод¤тьс¤ 12 - 15 див.; висота (у плечах) - 40 - 45 див., волосс¤ пики коротк≥ й тонк≥, на ногах - груб≥, на тулуб - довг≥ й кошлат≥, на стегнах, хвост≥ й боках надзвичайно довг≥ й тверд≥.  ол≥р вовни темний, п≥дшерст¤ зверху - с≥руватий, знизу - бурий; вища частина голови чорно-бура з дом≥шкою с≥руватих волось, ≥з с≥рою пл¤мою меж очима й вухами; уздовж усього т≥ла т¤гнетьс¤ по кожн≥й сторон≥ т≥ла, починаючи в≥д лопатки, с≥ра смуга. ” поточний час –. живе на п≥вноч≥ ™вропи, јз≥њ й јмерики; п≥вденна границ¤ област≥ йде, починаючи в≥д ‘инмаркена до ”ралу, р≥вном≥рно знижуючись; так, вона перес≥чна в јрхангельськ≥й, ќлонецкой, ¬ологодськоњ, ¬¤тской ≥ ѕермськоњ; також нер≥дка вона практично у всьому —иб≥р≥. «а старих час≥в п≥вденна границ¤ поширенн¤ –. доходила на заход≥ до јльп. ∆иве в менш населених людьми м≥сцевост¤х; не влаштовуЇ дл¤ себе н≥¤ких н≥р ≥ не п≥ддана зимовоњ сп¤чке; харчуЇтьс¤ б≥льшою м≥рою пеструхами й ≥ншими маленькими ссавц¤ми, при нагод≥ нападаючи нав≥ть на олен≥в, лос≥в ≥ худобин; вражаЇ власною обжерлив≥стю. √. я.
–. (охотн.) - харчуЇтьс¤ р≥зними зв≥риними, до лос¤ й олен¤ включно, ¤ких п≥дстер≥гаЇ на тропах ≥, п≥дхопившись на спину, наносить смертельн≥ рани; птах≥в (тетерев≥в, кур≥пок та ≥н.) винищуЇ у величезн≥й к≥лькост≥, при цьому Ї час в≥д часу реальним бичем дл¤ промисловц≥в, систематично оббираючи дичина, що попавс¤ в пастки. ’утро –. ц≥нуЇтьс¤ не високо, в≥д 2 до 5 руб., внасл≥док що промисел на цього зв≥рка не маЇ особливого значенн¤.

0 388

Используются технологии uCoz