У Р. допускаються відступи у вигляді так назыв. розширень або вставок, переходів від 1-го коліна до іншого. Співоча партія Р. зобов'язано мати ясний і рельєфний мелодійний обрис і різнитися певучестыо. У Р. слід приділяти своя увага більше на передачу загального настрою тексту, чому на докладну ілюстрацію його деталей. Ентузіазм повинен приемущественно лежати в мелодії, а не в акомпанементі. Р. розвився з пісні; це - продукт нового часу. Шуберт, Шуман, Мендельсон, Брамс, Григ, Массене, Гуно - найкращі представники Р. на заході. З російських композиторів примітні еталони в цьому роді дали Глинка, Даргомыжский, Чайковський, Рубинштейн. Р. пишеться для співу з акомпанементом 1-го інструмента, більшою мірою фортепіано, і ставиться до рівня камерної музики. Але він зустрічається й в операх (напр. Р. Рауля в першій дії "Гугенотів"). Форма Р. перебігла й в інструментальну музику під заголовком "romance sans paroles": це - п'єса в колінному складі, з переважним мелодійним значенням. Такі Р. пишуться для фортепіано або для якого-небудь іншого сольного інструмента, з акомпанементом. В. С.
Ромашка (Matricaria Chamomilla L.): 1) однолітня трав'яниста рослина із сімейства сложноцветных, що дико росте в посівах, по паровим полям, по дорогах, городах, вообщем як бур'яниста рослина; час від часу Р. розводиться як мед рослина ("flores chamomillae vulgaris"). Стовбур у Р. гладкий, дуже й раскидисто-гіллястий, з галузями лежачими або висхідними. Листи подвійно-перисторассеченные, з тонколинейными, гострими часточками. Головок багато, сидячих по одинакові на кінці віток. Квітколоже довгасто-конічне, порожнє. Крайові квітки білосніжні, язичков, що перевершують обгортку, внутрішні, трубчасті, жовтуватого кольори. Сім'янки злегка зігнуті, маленькі, з 5 порібнинами на внутрішній стороні й покриття залізистими крапками. Р. велике всепоширена: вона виростає по всій практично Європі й в Азії. У народній медицині квітки її вживаються при кольках від пологів, при перших і перемежованих лихоманках, при дамських хворобах та ін.
С. Р.
2) римська або великодушна (Anthemis nоbilis L.) - довголітня рослина з південної Європи.
3) Перська (Pyrethrum сarneum і P. roseum) і
4) далматская (P. cinerariaefolium) - разводимые, як указує сам заголовок, у Персії й Далмації.
I. Звичайна Р., як і Р. римська, рослина лікарська; з головок їх приготовляется розповсюджене домашнє лечущее засіб - чай з ромашки. Головки ці заурядно збирають із рослин у поле, де вони виростають як бур'янисті травички; в останніх варіантах - висівають насіннячок навесні або позднею в осінню пору прямо в ґрунт, у місцях, захищених від сев. вітрів.
II. Римська Р. розводиться в Київській і Подільської губ. Насіннячка висівають навесні, при чому головки утворюються тільки на наступне літо. Майбутнє розмноження відбувається розподілом. Корисно через рік створювати пересадження, у запобіганні ушкодження від морозів. У середній смузі Рф просить на зиму легкої покришки з листів.
III і IV. Перська й далматская Р.