називаютьс¤ сф≥гмографами. ќдержувана ними хвилепод≥бна л≥н≥¤ ѕ. складаЇтьс¤ з: 1) п≥дн≥мальноњ смуги, в≥дпов≥дноњ розширенню артер≥й ≥ систол≥ серц¤, ≥ 2) смуги спуска, в≥дпов≥дноњ спадению артер≥й п≥д час д≥астоли серц¤. ѕри звичайних критер≥¤х лише на спадноњ смуги ѕ. спостер≥гаЇтьс¤ легка волнистость, що виражаЇ тремт≥нн¤ артер≥альних ст≥н ≥ посередин≥ цих нер≥вностей смуги спуска видаЇтьс¤ одна найб≥льше або найменш р≥зка вторинна хвил¤, попул¤рна п≥д ≥менуванн¤м дикротической хвил≥. ¬≥дбуваЇтьс¤ крайн¤ внасл≥док в≥дбитт¤ кров≥ в≥д нап≥вм≥с¤чних засл≥нок аорти п≥д час д≥астоли серц¤, а не в≥д в≥дбитт¤ кров≥ в≥д перешкод, що представл¤ютьс¤ мережею волосных посудин, ¤к це замислювалис¤ до цього. “ому при пороках деф≥цитност≥ нап≥вм≥с¤чних засл≥нок аорти диктротизм слабшаЇ й може повн≥стю пропасти.  ористуючись одночасним граф≥чним досл≥дженн¤м ѕ. в 2-ух по-р≥зному вилучен≥ в≥д серц¤ д≥л¤нках артер≥альноњ системи, просто знайти швидк≥сть пересуванн¤ пульсовоњ хвил≥. ’арактеристики ѕ. залежать в≥д д≥¤льност≥ серц¤ й стану артер≥й. «г≥дно ≥з сиим, ѕ. буваЇ нер≥дкий, прискорений, несп≥шний, ледачий, крутий, твердий, м¤генький, р≥зко дикротичный, ¤к це спостер≥гаЇтьс¤ при лихоманках так, що опосл¤ першого потужного поштовху в≥дчуваЇтьс¤ найб≥льш слабенький 2-й, так, що на кожне серцебитт¤ довод¤тьс¤ 2 пульсових хвил≥. ” здоров≥шоњ дорослоњ людини частота ѕ. за хвилину - коливаЇтьс¤ меж 60 ≥ 70 ударами, у дами приблизно 10 ударами у хвилинку б≥льше, у дитинок 10 ударами б≥льше, чим у дами, а в грудних мал¤т ѕ. буваЇ р≥вний 130 ударам за хвилину. „исла ц≥ ориентировочны. Ќа ѕ. в≥дбиваютьс¤ вс≥ впливи, що д≥ють ¤к на д≥¤льн≥сть серц¤, так ≥ на сосудо-рухову нервову систему. ѕосередин≥ них ми повинн≥ вказати на потужн≥ м'¤зов≥ напруги, на д≥¤льн≥сть емоц≥й ≥ афект≥в, на положенн¤ т≥ла й, в ≥ндив≥дуальност≥,на лихоманку, дуже п≥двищувальну частоту ѕ. час в≥д часу до 150 ≥ поболее за хвилину в дорослоњ людини. як позначено, при звичайних критер≥¤х у венах немаЇ ѕ.; але в≥н може в них здатис¤ в близькому сус≥дств≥ ≥з серденьком, напр. у зовн≥шн≥х ¤ремних венах при деф≥цитност≥ венозних клапан≥в серц¤, коли тиск при систол≥ правого желудочка може безперешкодно передаватис¤ через праве передсерд¤ у вени, що впадають у нього; дал≥ ѕ. може з'¤вл¤тис¤ у венах при сильному розширенн≥ ложа волосных посудин, що зменшуЇ оп≥р до руху в њхн≥й кров≥, ¤к це п≥дтверджене експериментально роздратуванн¤м судинорозширювальних нервишек; зрештою, теж виходить ≥ при Varix aneurysmaticus, коли опосл¤ зрощенн¤ ст≥н артер≥њ з веною меж ними встановлюЇтьс¤ фистул¤рное пов≥домленн¤ й артер≥альна кров конкретно уриваЇтьс¤ у вену.
≤. “архан≥в.
ѕун≥чн≥ в≥йни - три в≥йни меж римл¤нами й карфаген¤нами ("пунами", тобто финики¤нами), що тривали, з перервами, в≥д 264 по 146 р≥к до –. ’р.  оли –им звернувс¤ у величну державу, що об'Їднала п≥д власною владою ≤тал≥ю, в≥н не м≥г нарешт≥ примиритис¤ з пануванн¤м  арфагена в зах≥дн≥й половин≥ —ередземного мор¤ - пануванн¤м, ¤ке забезпечувалос¤ за  арфагеном першими договорами з –имом.
јктуальн≥ ≥нтереси ≤тал≥њ, њњ схоронн≥сть ≥ торг≥вл¤ не допускали, щоб —ицил≥¤, де здавна вже йшла боротьба меж греками й карфаген¤нами, потрапила в руки крайн≥х.