Незважаючи на те, що "Новенька Элоиза" знаменує собою поворот до ідеалізму, у зображенні страсті коханців Руссо йшов слідами абата Прев. Замісце колишньої салонної galanterie, що виражався напівнатяками й напівпризнаннями, Руссо виводить на сцену почуття жагуч, що знищує на власному шляху всі штучні перегородки, що говорить не штучним жаргоном Скюдери, а вогненною мовою, від якої захоплює дух і кружляється голова. От чому Р. Руссо здався його сучасникам якимось одкровенням; от чому він викликав стільки наслідувань, на чолі яких коштує "Вертер" Ґете. У Великобританії хід Р. був трохи інший. Революція 1688 г., зроблена приемущественно британською буржуазіями, спонукала британських письменників направити особлива увага на її смаки й потреби. Для її минулого засновані журнальчики Адиссона й Стилю, для її Дефо написав власного "Робинзона", для її ж Ричардсон, близько половини XVIII в., зробив новітній вид Р. - домашній Р. у листах, де творець просочується в глиб британської богобоязливої буржуазної родини й знаходить там драми зворушлив, що потрясають і частково здатні поміняти відсутність скільки-або стерпних п'єс на тодішній сцені. Недарма Дідро називав романи Ричардсона реальними драмами. Докладний виклад дискусій, докладність описів, мікроскопічний аналіз духовних рухів представляли таке незвичайне явище в тодішній белетристиці, що романи Ричардсона сходу роздобули величезну популярність основним образом у середовищі буржуазної публіки, яка стільки ж захоплювалася їхнім моральним духом, скільки й пізнанням життя й людського серця. Уступаючи Ричардсону в деталізованому аналізі духовних рухів, його конкурент Генрі Филдинг далеченько перевершував його талантом. На противагу Ричардсону, що витрачав цілі сторінки на опис вдачі героя або героїні, Филдинг умів обрисовувати їх двома-трьома рисами, і притім так, що вони дотепер коштують перед нами як живі. Щодо цього Теккерей справедливо йменує Филдинга вчителем усіх британських романістів. Але основною гідністю Филдинга був його гумор, доброзичливий, унікальний, всепрощаючий. Підбивкою його глузувань постійно була любов до людині, що нагадує Сервантеса, якого він недарма вважав своїм прототипом. Своїми добутками Филдинг зовсім установив тип британського сьогодення нравоописательного Р. Ідучи по прокладеному них шляхи реалізму й актуальної правди, що випливають романісти усе найбільше й поболее розширюють сферу власних спостережень: Смоллетт вставляє у свої Р. картини з побуту британських моряків, Голдсмит - з життя духівництва, Вальтер Скотт задається метою пожвавити життя середньовічної людини, Диккенс, Теккерей, Чарльз Кингсли і їх незліченні послідовники стосуються всіх виразок британського життя, викривають недоліки британських установ і кладуть таким образом бази соц P., даної нам вищій формі оповідального мистецтва, якої має бути блискуча майбутність. Те ж поступове розширення сфери споглядань зауважується й у французькому Р. XIX в., але хід його розвитку містить усередині себе індивідуальності, яких не було у Великобританії: він випробовує на для себе потужний вплив літературних теорій.