” Ќ≥меччин≥, за статутом 1876 г., –. зосереджуЇтьс¤ в руках обвинувача, тобто практично т≥льки прокуратури. ƒл¤ виробництва P. (Scrutinia verfahren) прокуратура звертаЇтьс¤ до допомоги м≥л≥ц≥њ, ¤ка маЇ право створювати огл¤ди й допитувати обвинувачуваних ≥ очевидц≥в без прис¤ги. ≤ нав≥ть не треба й говорити про те, що у ‘ранц≥њ створенн¤ –. лежить на обов'¤зку судовоњ м≥л≥ц≥њ, п≥длеглому прокурорському нагл¤ду. «а нашим статутом карного судочинства, –. заходить у пон¤тт¤ д≥знанн¤ й обымает собою вс≥ заходи посв≥дченн¤ в под≥њ злод≥¤нн¤, на прийн¤тт¤ ¤ких уповноважена м≥л≥ц≥¤; ≥з числа цих заход≥в закон показуЇ словесн≥ розпити й негласне спостереженн¤, але не вважаючи того до –. можуть бути в≥днесен≥ огл¤ди м≥сцевост≥ роду, що потерп≥в ≥ вс¤кого, предмет≥в, нав≥ть за допомогою профес≥онал≥в, заходу дл¤ в≥дшуканн¤ й охорони сл≥д≥в злод≥¤нн¤, дл¤ розв≥дки винуватц¤ злод≥¤нн¤ й т. п.; вес ц зах≥д м≥л≥ц≥ ма прав використовува, коли вони не ваби за с особист примус проти обвинувачуван або очевидец; так напр., м≥л≥ц≥ мог огл¤ну р≥ч, залишен можлив винуватец на м≥сц злод≥¤нн, роби публ≥кац≥ у газет, зноси_ з посадовий особа й м≥сц¤ми про розшук обвинувачуван й т.п. ћ≥л≥ц≥ не ма прав виклика хтось ¤к очевидец й наклада на, що не¤вившихс¤ валютный штраф; никто не должен давать свидетельские на вимогу м≥л≥ц≥њ; м≥л≥ц≥¤ не вповноважено становити протоколи про показанн¤ очевидц≥в. ” вигл¤д≥ виключенн¤ м≥л≥ц≥¤ маЇ право створювати допит: а) обвинувачуваного - у випадку неприбутт¤ сл≥дчого прот¤гом доби по приводу обвинувачуваного, щоб поставити його в попул¤рн≥сть про причини затримки, ≥ б) очевидц≥в, коли хто-небудь ≥з них ви¤витьс¤ важко нездоровим ≥ може до прибутт¤ сл≥дчого вмерти. Ќа схожих правах з м≥л≥ц≥Їю створюють P. : начальство - по злод≥¤нн¤х посади, чини корпуса жандарм≥в - по злод≥¤нн¤х мун≥ципальним. ƒив. ј.  вачевский, " ѕро карне пересл≥дуванн¤, д≥знанн¤ й п≥дготовчому досл≥дженн≥ злод≥¤нь" (—пб., 1866 - 67);  . ѕоппе, " ѕро д≥знанн¤, вироблен≥ м≥л≥ц≥Їю" ("∆урн. ћ≥н. ёст.", 1861, кн. II); ѕ. ЅартенЇв, "–оль м≥л≥ц≥њ в п≥дготовчому насл≥дку" ("∆урн. ћ≥н. ёст.", 1865, кн. 3); Ќ. —еливанов, "—удово-пол≥цейський розшук у нас ≥ у ‘ранц≥њ" ("ёр. ¬ест.", 1884, кн. 2 ≥ 7); ј. —околов, " ѕро д≥знанн¤ й розшук" ("∆урн. √р. ≥ ”г. ≤н.", 1890, кн. 9); " ћ≥л≥ц≥¤ ¤к орган розшуку й д≥знанн¤" ("ёр. √аз.", 1895, є 29 ≥ 30). ј. —. Ѕезсумн≥вно, варто згадати те, що буд.
–окайль (rocaille, зменшувальне в≥д франц. слова rос, гора, кам≥нь) - в арх≥тектур≥ й орнаментистике оздобленн¤ тих або ≥нших частин спорудженн¤, тих або ≥нших предмет≥в начинн¤, ¤к би безыскусственным з'Їднанн¤м уламк≥в скель ≥ неопрацьованих кам≥нчик≥в з раковинами й здичав≥лими рослинами, також л≥пним насл≥дуванн¤м такому з'Їднанню. –. була в большенный мод≥ у ‘ранц≥њ час≥в Ћюдовика XV ≥ поширилас¤ зв≥дти всюди в ™вроп≥, уживаючись, приемущественно, дл¤ внутр≥шньоњ обробки садових грот≥в ≥ альтанок, дл¤ облицюванн¤ терас, декоруванн¤ н≥шею, фонтан≥в, вор≥т ≥ т.п. ƒо цього елемента й дос≥ приб≥гають арх≥тектори, коли влаштовують що-небудь у стил≥ рококо.
–ококо - заголовок буд≥вельного й декоративного стилю, що утворювавс¤ у ‘ранц≥њ в часи регентства (1715 - 23), що дос¤гс¤ до повного розвитку при Ћюдовике XV, перешедшего в ≥нш≥ крањни ™вропи, що й панував у н≥й до 1780-х рок≥в.