Златоуста, св. Прокла, Епифания й блаженного Августина. В V в. про праздничке Р. Богородиці згадується в служебнику (сакраментарии) Геласія; у цьому ж столітті Анатолій, єпископ константинопольський, написав на денек Р. Богородиці стихири, зараз поемые церквою в цей денек. Р. Богородиці було прославлено Стефаном Святоградским в VI в., Андрієм Критським і Сергием, патріархом константинопольським, в VII в., св. Іоанном Дамаскиным і Германом, патріархом константинопольським, в VIII в., Йосипом Студитом в IX в., у піснях, якими правовірна церква й донині прославляє Пресвяту Діву в праздничек Р. її. У дійсний час праздничек триває, у границях предпразднства й попразднства, 6 днів, з 7 по 12 вересня. Див. П. Лебедєв "Наука про богослужіння православної церкви" (М., 1890); прот. Г. С. Дебольский, "Деньки богослужіння православної кафолической східної церкви" (Спб., 1882).
Ріжок - російський пастушачий духовий інструмент, має вигляд довгуватого усіченого конуса; робиться більшою мірою з бересту, з вісьма перехопленнями з такого ж матеріалу. У вузенький кінець Р. вставляються кленовий або осиковий мундштук, який фермери йменують свистулькой. Російський сигнальний Р. - залізна, зігнута овалом трубка, з конусоподібним розтрубом і мундштуком у вигляді чашечки - застосовується у військах. Поштовий Р. має форму зменшеної валторни; у колишні часи застосовувався листоношами для сигналів. Британський Р. - духовий деревний інструмент, у який дують через мундштук з 2-ух пластинок. Це - гобой величезних розмірів. Н. С.
Жито (Secale cereale L.) - злак, разводимый у майже всіх країнах, але невідомий у здичавілому стані (див. нижче). Стовбури в нього розбудовуються пучками по нескольку, вони прямі, висотою час від часу до 2 м. Листи плоскі, з довгуватими піхвами, і спільно зі стеблом сизі. Стовбур несе на вершині одне подовжен колосся, що незначно никне; під колоссям стовбур мало волосистий. Колосся складається з картатого, практично чотиригранн стрижня, що не розламується, і плоских колосків, сидячих на виступах стрижня й звернених до нього плоскої стороною. І навіть не треба й говорити про те, що колоски двухцветковые, і лише в різновиду triflorum трехцветковые. Колоскові лусочки шиловидні, коротше квіткових лусочок, без ості й по кілю шорсткуваті; нижня квіткова лусочка коротше верхньої, із длинною остю, превышающею в багато разів колосок, по краю й по кілю із щетинистими віями; верхня квіткова лусочка без ості, але з віями. Тичинок три, з подовженими пильовиками, що виступають із колоска; запилення вітрове. Зерновка довгаста, мало стисла з боків; по дозріванню вона вивалюється з колоска. Є припущення що Р. походить від роду Secale montanum Guss, що дико зростає в південній Європі, південно-західної й Центральної Азії. Р. С.
Розанов (Василь Васильович) - сучасний філософ, публіцист і критик, род. у Ветлузі в 1856 г., закінчив курс у столичному інституті по філологічному факультету, був учителем історії й географії в брянській прогімназії, елецкой гімназії й бєльській прогімназії; з 1893 г.