І дійсно, у границях предпразднства й попразднства праздничек Р. Христова триває 12 днів. Див. П. Лебедєв, "Наука про богослужіння православної церкви" (М., 1890); прот. Г. С. Дебольский, "Деньки богослужіння православної кафолической східної церкви" (т. 1, Спб., 1882); прот. і. Никольский, "Посібник до дослідження статуту богослужіння правосл. церкви" (Спб., 1888); Ф. Смирнов, "Походження й значення праздничка Р. Христова". (Київ, 1883).
До коротких євангельських сказань про Р. Христовому майже все додають апокрифи, легенди й народні духовні вірші. Більш важливі щодо цього апокрифи Вони виявили потужну дію на древную літературу й на іконопис. В апокрифах говориться про вертеп, бабку Соломонії, втечі Йосипа з Марією в Єгипет, побитті малят (див. Пипін, "Памят. старий. русявий. літератури", III; Калитовский, "Матер. до литер. апокр." і ін.). В історії древнехристианской літератури й мистецтва більш залишили слідів античні апокрифічні сказання про присутність у печері, де народився Рятувальник, вола й ішака. Уже в древнехристианских саркофагах є ішак і бик при Р. Христове. Мало хто знає те, що до IX в. на Сході й Заході користується великою популярністю наступні зображення Р. Христова: у горі печера, у печері ясла, у яких лежить Христос: над Ним голови ішака й бика. Богомати лежить на одрі, особою до глядача. Йосип посиживает понизу в роздумі або дрімоті. Зрозуміло, як класичні ішак і бик послужили величним італійським художникам, напр. Корреджио. У Чети-Мінеях Димитрия Ростовського говориться, що до ясел прив'язані були віл і ішак. Їх привів Йосип з Назарета. На ішаку рухалася Пресвята Діва, а вола Йосип привів на продаж, щоб було чому сплатити королівську подать і містити себе у Віфлеємі й у дорозі. Ці безсловесні звірині, коштуючи при яслах, подихом своїм гріли Маляти від зимової холоднечі й таким образом служили Владареві й Творцеві власному. Ця розповідь із Чети-Міней просочився в люд і в духовних віршах і легендах малоросійського народу передається практично дослівно. І дійсно, наукова література предмета - в акад. Веселовского, в "Сборн. Акад. Наук", 1891 г., Потебні в II т. "Объясн. малор. і срод. пісень", Сумцова - в "Нарис. ист. южнор. апокр. розповідь. і пісень", "Етнограф. Огляду" (див. по покажчиках Куликовского, 1 - XVI, 36; XVI - XXXI, 49).
Різдво Богородиці - двунадесятый праздничек, 8 вересня, на згадку народження Пресв. Діви Марії. Подія, чествуемое в цей день, збереглося лише в церковному переказів і представляється в такому виді. Предки Пресвятої Діви були благочестиві Иоаким, що відбувався з королівського роду, і Ганна - з роду первосвященнического. Пресвята Діва була єдине дитя їх, породжене ними в похилих літах, по особливому обетованию Божию. Ім'я її було предуказано ангелом, предвозвестившим батькам і саме народження її. Про час установлення праздничка не збереглося певних відомостей. Св. Лена, по палестинських переказах, спорудила храм на честь і пам'ять Р. Богородиці. Найбільше або найменш ясні вказівки на праздничек перебувають у св.