–. заур¤дно розбудовуЇтьс¤ в х≥рург≥чних нездорових, тобто при гот≥вц≥ рани, але час в≥д часу, в ≥ндив≥дуальност≥ це ставитьс¤ до –. особи й голови, вона виходить ≥з ледве прим≥тноњ подр¤пинки, уколу, ¤к≥ вчасно виникненн¤ червоност≥ могли вже зажити. Ќеобх≥дно п≥дкреслити те, що червон≥сть поширюЇтьс¤, починаючи в≥д краю шк≥рного недол≥ку, час в≥д часу захоплюючи величезн≥ райони (блукаюча P.), але обл¤м≥вка пост≥йно залишаЇтьс¤ р≥зко обмеженоњ, те округлоњ, те зазубреноњ. –. особи й голови заур¤дно не поширюЇтьс¤ на тулуб, але коли переб≥гаЇ, то пост≥йно по задн≥й поверхн≥ шийки, передн¤ ж область шейки й п≥дбор≥дд¤ залишаютьс¤ пощаженными. “емпература час в≥д часу в 1-ый же денек домагаЇтьс¤ 41∞ ÷.; через де¤ка к≥льк≥сть дн≥в з≥ збл≥дненн¤м шк≥ри вона спадаЇ час в≥д часу стр≥мко, а час в≥д часу р≥вном≥рно; пот≥м шк≥ра лупитьс¤ й сприймаЇ звичайний вид. ” виснажених або старенькых суб'Їкт≥в –. може т¤гнутьс¤ недельками, те проход¤чи, те знову спалахуючи. «аур¤дно хвороба прот≥каЇ спри¤тливо, але бувають ≥ млосн≥ випадки, що к≥нчаютьс¤ загибеллю внасл≥док ≥нтенсивних загальних ¤вищ (найвища температура, абсурд, занепад серцевоњ д≥¤льност≥) або внасл≥док виснаженн¤ при тривалому плин≥, або внасл≥док ускладнень, напр. при –. голови може приЇднатис¤ запаленн¤ мозкових оболонок, при –. животика - запаленн¤ очеревини, при –. груди - запаленн¤ плеври та ≥н.; час в≥д часу –. ускладнюЇтьс¤ утвором гн≥йник≥в ≥ нав≥ть гноекровием. „удово, що –., на противагу ≥ншим заразним захворюванн¤м ≥ ур≥вень ≥з ревматизмом, не лише не захищаЇ в≥д рецидив≥в (не даЇ ≥мун≥тету), але нав≥ть залишаЇ завищений нахил до новенького захворюванн¤. ™ особи, ¤кий щовесни або ос≥нь одержують –. голови (звичайна –.). ѕоходженн¤м своњм ц¤ хвороба повинна проникненню через рану особливого др≥бного орган≥зму, ¤кий був знайдений ‘елейзеном (Streptococcus erysipelatus); цей кок масами, у вигл¤д≥ ланцюжк≥в, лежить у л≥мфатичних щ≥линах ≥ посудинах ураженого д≥л¤нки. –. прилиплива (контагиозна), ≥ тому бешихов≥ нездоров≥ повинн≥ бути ≥зольован≥, в ≥ндив≥дуальност≥ в≥д ос≥б, що мають рани або виразки; прим≥щенн¤ зобов'¤зано бути дез≥нф≥коване опосл¤ бешихового захворюванн¤. як принципова проф≥лактика, видне з того, що ран≥ше –. представл¤ла повальну, трудноискоренимую хвороба в лазаретах, а ≥з часу введенн¤ Ћистеровского способу догл¤ду за ранами (антисептика), б≥льшоњ чистоти й серйозноњ ≥зол¤ц≥њ –. стала дуже найр≥дшим ¤вищем у х≥рург≥чних в≥дд≥ленн¤х. ÷≥каво, що –. час в≥д часу ви¤вл¤Ї н≥бито л≥кувальна д≥¤ на ≥нш≥ хвороблив≥ процеси. ÷е ще побачили в XVII стол. французьк≥ докторы стосовно сиф≥л≥су, волчанке й зло¤к≥сним новотворам ≥ найменували цю форму erysipele medicale або salutaire.  оли ж ‘елейзен одержав штучне розведенн¤ бешихових кок≥в, те стали навмисно робити щепленн¤ –. з метою зц≥ленн¤ рака, саркоми, але результати дотепер не багато п≥дбадьорлив≥. «ц≥ленн¤ при –. особи й голови встановилас¤ в д≥йсний час найб≥льш вич≥кувальне; дл¤ зупинки процесу на ≥нших частинах т≥ла приб≥гають ≥ до найб≥льше энергическим заходам, ¤к нас≥чки з почерговим утиранн¤м сум≥шей сулеми та ≥н.