Протягом першого періоду Р., коли головка твердо встановилася, породіллі дозволяється ходити по кімнаті; у випадку, коли цей період довгостроково тягнеться, породілля може, при бажанні, ухвалювати легку їжу. Із пришестям другого періоду породілля зобов'язано залишатися в постелі й при кожному скороченні матки робити потуги; для цього вона впирається ногами в чого-нибудть тверде й, затримуючи подих, жилится, як при важкому випорожненні на низ; при всім цьому голова й плечі повинні бути трохи підняті, а підборіддя притиснуте до грудей. Під час прорізування головки принциповим завданням персоналу, що доглядає, є захист або підтримування промежини; для цього намагаються провести головку мінімальним її розміром, притім марудно, щоб віддати промежини розвити всю свою пружність. Коли ж розрив відбувся, то він повинен бути обов'язково зашитий, по іншому порушення цілості тазового дна веде потім до катарів і зсувам внутрішніх полових органів, прямо до випадання матки. Коли дитина народилася, його відокремлюють від посліду; для цього пуповина перев'язується 2-мя незаплямованими тасьмами на відстані 3-х і 5 поперечних пальців від пупка й перерізується меж обома лігатурами; 1-ая лігатура зобов'язано бути накладена надзвичайно пильно, по іншому дитина може минути кров'ю. В 3-їм (післяпологовому) періоді потрібно невсипно дивитися за маткою у виді здатності кровотечі, яка може затребувати вижимання посліду (приймання Crede) і навіть ручного відділення. При некоректних Р., коли загрожує небезпека мами або плоду, може придатися жваве штучне родоразрешение засобом накладення акушерських щипців на головку або засобом повороту на ніжку й добування. Час від часу доводиться для порятунку мами жертвувати дитиною й зробити перфорацію, тобто прорив черепа, або витягти плід вроздріб (ембріотомія). При вузеньких тазах розсікають час від часу таз у лонном зчленуванні (лоносечение, симфизеотомия). При вищих ступенях звуження родоразрешение природніми способами час від часу нереально, навіть при роздрібненні плода; тоді доводиться розрізати черевні покриви й стіну матки й сиим методом витягти маляти й послід - кесарський перетин. Порівн. Wiegand, "Die Geturt des Menschen" (2 изд., Берл., 1839); Ploss, "Das Weib in der Natur u. Volkerkunde" (Лпц., 1891; русск. переу., 1898); Engelmann, "Die Geburt bei Urvolkern" (Відень, 1883). Див. керування по акушерству Шредера (російський переклад 1896), Толочинова, Лазаровича й ін.
В. Островський.
Морда (erysipelas) - гостра заразлива хвороба, що виражається місцевими й загальними явищами. Місцеві конфігурації полягають у червоності, припухлості й хворобливості відомої ділянки шкіри; типово для P., на відміну від інших схожих запалень шкіри, те, що край даної червоності різко обмежений від здоровішої шкіри, що примикає. При натисненні пальцем червоність на час зникає, заміняючись жовтою плямою. Загальні симптоми виявляються ознобом, час від часу блювотою спочатку й поболее або найменш найвищою температурою в усі час захворювання.