Морозова. При Петрові I родоводом займався Феофан Прокопович, але "складена" їм в 1719 г. "Родовідний розпис величних князів і царів росіян" не має наукового значення. Найбільш суворі роботи почалися лише із царювання Катерини II, яка сама вправлялася в складанні Р. таблиць і дивилася на цю справу, як на "перевірку історії й хронології". Першим укладачем Р. таблиць князівських поколінь у цей час був кн. Щербатов, другим - Стриттер; стосовно дворянства найбільше значення мають роботи Князєва: "Вибір із законів про дворянство", складений з доручення Катерини II, і Гер. Міллера:" Вісті про дворянах росіян, їхнім старому походженні, про прадавніх чини"... (1790). Ігумен Ювеналій (Воейков) видав в 1792 - 98 г. трохи Р. розписів окремих прізвищ, складених досить копітко, на підставі сімейних архівів. Майбутній кроку в розробці Р. князівських розписів зробили Карамзин і Ладів. З наступних Р. книжок більш важливі: "Російська Р. книжка" кн. П. Долгорукова (Спб.. 1854 - 1857). "Російська Р. книжка" кн. Лобанова-Ростовського (Спб., 1873 - 1875; 2-е изд., з доповненнями, 1895), "Історія пологів російського дворянства" П. Н. Петрова (ч. I, Спб., 1886), "Родовідний збірник російських дворянських прізвищ", Руммеля й Голубцова (Спб., 1886). Bсе ці збірники стосуються лише важливих пологів, здебільшого тих самих. В 1898 г. з'явилося 1-ое російське "Генеалогічне суспільство". Див. Лихачов, "Розрядні дяки XV в." (1888); його ж, "Государевий родословец і рід Адашевых" (Спб., 1897); А. Я. Борсуків, "Огляд історії й літератури російського Р." (Спб., 1887).
Р. книжки депутатських дворянських зборів складаються депут. зборами обще з губернським проводирем дворянства; у них вносяться особи, що мають незаперечний підтвердження потомственого дворянства, що й володіють нерухливою власністю в тій же губернії. Особи, що досяглися потомственого дворянства по чинах і орденам, вносяться в Р. книжку якої-небудь губернії по їхнім власному бажанню. При внесенні в книжку кожний одержує грамоту на дворянство. На обов'язку депутатських зборів лежить і "зміст і доповнення дворянських Р. книжок". Книжки ці діляться на 6 частин: у першу вносяться "жалувані або дійсні" дворяни ( по практиці департаменту герольдії правительствующего сенату - заурядно ті пологи, праотці яких мали нерухливий населений маєток найменш чому за 100 років до 1785 г.); у другу - по військових чинах і орденам; у третю - по цивільних чинах і орденам; у четверту - закордонні пологи; у п'яту - баронські, графські й князівські; у шосту - "найдавніші великодушні дворянські пологи", тобто праотці яких мали дворянський маєток раніше 1685 г. (Звід. Зауводити, увести до ладу. IX про сост., ст. 1101 - 1118). Зверніть увагу на те, що б. Р - в.
Родс (Сесиль Rhodes) - африканський політичний діяч, род. в 1853 г. у Великобританії; переселячись у Капскую колонію, прийняв роль у пошуках за золотом і алмазами. Скоро він розбагатів і зробився власником декількох алмазних розсипів. Він відправився у Великобританію, пройшов курс в оксфордском інституті, потім знову вернувся в Капскую колонію й повів справу на широку ногу; його йменують "брильянтовим владикою", він є зараз одним з величенних мільйонерів в усьому світі.