" Під його іменуванням, продовжував П., я можу побрати Москву, тому що до цього наберу дорогою силу й людей буде в мене багато, а в Москві війська ніякого ні". Це визнання П., по його своїх словах, зробив Караваєву, Шигаеву й Пьянову. "Отже" - зауважує дослідник пугачовщини, Дубровин - "походження й особистість П. для яицких козаків не мали ніякого значення; їм потрібний була людей чужого середовища, нікому невідомий у війську, людей такою, який, скориставшись упевненістю російського народу, що Петро III живий, призначив би себе паном і повернув війську яицкому всі його права, привілеї й вільність". Опосля побачення в степу, близько Талового умета, що належав Ереминой Курці, козаки роз'їхалися. Шигаева й Караваєва П. послав у Яицкий містечко за прапорами й сповістити війську про виникнення Петра III, а сам з, як заведено, Зарубиным, Мясниковым і Чучковым відправився в степ, до Узени. Як би це було не дивно, але по дорозі вони розсталися: Чучков поїхав на Узень, а Пугачов з Мясниковым і Зарубиным (Чикой) - через Сырть, степом, до Кожевникових хуторам. Отут П. прийняли спочатку з величезною недовірою, але, за допомогою, що супроводжували його товаришів, ця недовіра швидка розсіялося, і слух про виникнення правителя став поширюватися по хуторах. З Кожевникових хуторів П. відправився на Усиху. Його акомпанували 6 людей. Шигаев і Караваєв, так само як і вся партія, їх, що посилала, ініціативно працювали на користь П. у Яицком місті й наготовлювали прапори. У числі ревних прихильників П., був і козак Яків Почиталин, потім 1-ый секретар самозванця. Усе, що відбувалося не могло довгостроково залишатися невідомим старшині й комендантові Сімонову: вони вислали на р. Усиху загін, щоб схопити самозванця, але прихильники П. встигнули сповістити його, і загін не відшукав його на колишньому місці. Укупі із власною свитою, у складі якої був зараз і Почиталин, П. відправився на Бударинские зимовища в хут. Толкачева. Марудити зараз було не можна. По дорозі, у поле, Почиталин, як єдина грамотна людина, написав 1-ый маніфест Пугачова. П. був безграмотний, не міг його підписати, але відговорювався якою те " величною передумовою", яка начебто б до Москви заважає йому підписувати паперу своїми руками. 17 вересня 1773 г. у хут. Толкачева маніфест був прочитаний перед тими, що зібралися козаками, число яких достигнуло вже 80-ти людей. "І які - говорилося, меж іншим, у цьому маніфесті, - мені панові, амператорскому величності Петру Федаровичу, винні були, і я пан Петро Федарович у всіх винах вибачаю й жаловаю я вас: рякою з вершин і до усья й землею, і травками й денежъным платням, і свинцем і порахам і хлібним провиянътам, я, величний пан амператор, дарую вас Петро Федаровичь".... Опосля цього розгорнули прапори й рушили до Яицкому місту. По хуторах були розіслані гінці збирати людей до пана. Так почалася пугачовщина. Порівн. Н. Дубровин, "Пугачов і його спільники" (т. 1).
Н. Василенко.
Пудель - порода кімнатних собак, цілком ймовірно, іспанського походження; по будові власному й величині, П.