- Категорія граматичного Р. з'явилася на ґрунті розрізнення підлоги людей і пізніше звіриних. Сначало іменами дамського Р. були лише такі іменники, які позначали осіб дамської підлоги. Тому що істотна кількість таких імен в індоєвропейській мові належало до основ на -а, те із цими основами й об'єдналася вистава дамського Р.: загальні імена з основами на -а також сталі визнаватися іменниками дамського Р. Точно так само з'явився й чоловічий Р., що не мав, але, такої незмінної форми, як дамський. Більш уживаною формою мужеского Р. були бази на - про (із суфф. именит. падежу -s), але в більшості мов, що зберегли граматичний Р., збереглися й бази на - про середнього Р. Мужеский Р., очевидно, ствердився за іменами іменниками на -os на противагу основам на -а, як напр., скр. acvas
- "жеребець" (подружжя. Р.), acva - "кобила" (дружин. Р.). Про те, що в окремих індоєвропейських мовах справді ствердилася категорія граматичного Р., свідчить та подію, що вистави міфологічних створень у вигляді чоловіка або дами залежать, у більшості випадків, від граматичного Р. Так, напр., у греків selhnh (дружин. Р.) "місяць" представлялася у вигляді дами, а upnov (подружжя. Р.) "сон" - у вигляді чоловіка. Особливо ясно видна категорія гр. Р. у таких заголовках звіриних, які, належачи до одному із гр. Р., уживаються індиферентно в особинах як мужеского, так і дамської підлоги, напр. "миша" (дружин. Р.), "кріт" (подружжя. Р.). Як би це було не дивно, але в більшості індоєвропейських мов, не вважаючи мужеского й дамського Р., існує ще й "середній", що з'явився із протилежності його мужескому й жіночому. По суті власному, слова середнього Р. представляють групу, на яку ще не поширилася категорія гр. Р. У тих мовах, у яких цей процес, за невідомими нам причинами, ішов жваві, усе іменники розподілилися по категоріях мужеского й дамського Р., і середній Р. пропав. Такі, напр., мови литовський і французький. І в тому, і в іншому іменники, сначало, що мали середній Р., перебігли, по більшій частині, у мужеский. Ті мови, у які збереглися всі три Р., нерідко зазнали потужним змінам: слова сначало дамського Р. сприймали мужеский Р., час від часу навіть найменування дам бувають середнього Р. і т.д. Так, напр., російське "голова" дружин. Р., але ми говоримо "міський голова"; такі ж "проводир", "служба" ( як відозва до бійця) і т. під. У німецькому das Weib - "дама", das Madchen - "девченка" і т.д. Усі ці явища демонструють, як дуже вкоренилася в мові категорія гр. Р. Бази на - про (-os у подружжя. Р. і - від у средн. Р.) і бази на -а (дружин. Р.) представляють більш стійкі форми 3-х Р. В іменах з іншими основами формальне вираження гр. Р. зовсім не виробилося. Там ми знаходимо розрізнення основ супруг. і дружин. Р. з однієї сторони й середнього - з інший, тобто лише розрізнення імен граматично, так сказати, сенсуализированных і не сенсуализированных. Бази середнього Р. заурядно різняться в именит. пад. ед. ч. відсутністю всякого відмінкового суфікса. Напр. гречок. troci-v; (подружжя.