2, Ћпц., 1875); Hericaut, "R. et le comitй du salut public"; Aulard, "Le culte de la Raison et le culte de l'etre Supreme" (1892). ѕ.  .
–≥г достатку (лат. cornu copiae) - здеб≥льшого вигнутий, заповнений кв≥тами, плодами й т.п., служить емблемою достатку й багатства; на художн≥х творах влагаетс¤ в руки малеханького ѕлутона, ”дач≥, √ењ. також √еракла; в арх≥тектур≥ зображуЇтьс¤ на кап≥тел¤х ≥ карнизах, особливо коринфского ордена, також над зводами, п≥д в≥кнами й т.п. ¬истава про –. достатку вз¤тий ≥з греч. м≥фолог≥њ, у ¤к≥й в≥н Ї приналежн≥стю јмальтеи або, що звернувс¤ в бика јхела¤.
–огульники (Trapa L.) - однол≥тн¤ трав'¤ниста рослина ≥з сем. Onagraceae, що росте в сто¤ч≥й вод≥ в ѕрадавньому —в≥тл≥. «розум≥ло до 4 вид≥в; з них б≥льш перес≥чний “r. natans L., ≥менований також вод¤ним гор≥шком, болотним гор≥шком, чортовим гор≥шком та ≥н. ¬иростаЇ по болотах, у завод¤х р≥к, по озерах; у ¤кихось м≥сц¤х р¤сно, напр., у дельт≥ ¬олги, близько ѕензи та ≥н., ≥ служить отут предметом торг≥вл≥, тому що плоди його ("гор≥шки") њст≥вн≥; в ≥нших м≥сц¤х “r. natans вимер, так напр. у “ростенском озер≥ —толичноњ губерн≥њ, де зараз зустр≥чаютьс¤ лише мертв≥ порожн≥ гор≥шки; та й вообщем ц¤ рослина вважаЇтьс¤ вимираючим. ¬оно маЇ довжелезний, слабко г≥лл¤стий стовбур, верхушкою своею плаваючий на поверхн≥ води. —товбур несе два роди кор≥нь ≥ близьк≥ листи. ќдн≥ кор≥нц≥ подовжен≥, ниткопод≥бн≥, занурен≥ в землю (земельн≥ кор≥нц≥ - ними рослина прикр≥плюЇтьс¤ до ірунту, ≥ за допомогою њх вит¤гаЇ ≥з земл≥ живильн≥ речовини), ≥нш≥ - п≥р'¤ст≥, недовг, що в≥льно стирчать у воду (вод¤н≥ кор≥нц≥). “ак≥ кор≥нц≥ ран≥ше нев≥рно ухвалювалис¤ за листи. ƒ≥йсн≥ ж листи, занурен≥ у воду, л≥н≥йн≥, не довгочасн, що плавають же на поверхн≥ води - довгочасн≥; вони широко-ромб≥чн≥, по краю зубчаст≥, з≥бран≥ в розетку, черешки в них роздут≥ в плавальний апарат.  в≥точки пазушн≥, одиночн≥, маленьк≥, б≥лосн≥жн≥ кв≥тка складаЇтьс¤ ≥з четырехлистной чашечки, 4 пелюсток, 4 тичинок ≥ маточки з нижньою зав'¤ззю, над зав'¤ззю хвил¤стий диск. ѕл≥д - к≥ст¤нка чашолистки розростаютьс¤ при плод≥ в чотири остроколючих, дерев'¤нистих, на вершин≥ зазубрених шипу. ќдна с≥м'¤дол¤ ембр≥она б≥льша, м'¤сист порожнина, що виконуЇ всю, к≥ст¤нки, ≥нша - мала при проростанн≥, б≥льша с≥м'¤дол¤ залишаЇтьс¤ снутри плода. ”с≥м в≥домо про те, що с. –.
–≥д (Genus) у систематику зв≥риних ≥ рослин - 2-а¤ основна категор≥¤, наступна за категор≥Їю вид. - –≥д обымает суму вид≥в б≥льш близьких меж собою й у б≥льш уживан≥й подв≥йн≥й номенклатур≥ кожна рослина й зв≥рина означаЇтьс¤ найменуванн¤ми родовим ≥ видовим; так напр. до роду к≥шка - Felis належить вид тигр - tigris, ¤кий ≥ позначаЇтьс¤ латинським терм≥ном Felis tigris, леопард - pardus, ≥менований Felis pardus ≥ т.д. як ≥ вс≥ пер≥одичн≥ категор≥њ, пон¤тт¤ –. умовно: те, що одн≥ досл≥дники вважають одним родом, ≥ншими розгл¤даЇтьс¤ ¤к совокупа дек≥лькох, ≥ напроти; дал≥ меж видом ≥ родом уводитьс¤ пром≥жне (≥ теж умовне) пон¤тт¤ п≥дроду (subgenus).
–≥д (гр.).