Мало хто знає те, що творець нібито відчув це й у власних "Flegeljahre" (1804 - 1805) вернувся до гумористичного зображення звичайного життя. "Flegeljahre" повторюють мотив "Зибенкеза": і отут особистість творця роздвоюється в 2-ух видах - незручному, сантиментальном, непрактичному Вальте й сміливому, самовпевненому, уїдливому Фульте. У цей час Жан Поль, женившись у Берліні, жив у Байрейте й готовив до печатки дві наукові праці, що доправили йому на батьківщині таку ж популярність, як і його художні твори. "Vorschule der Aesthetik" (1804) займає видне місце в історії німецької естетики; загальна система недостатньо ясна, виклад мучається неприемлимой образністю, але величезна начитаність і ряд тонких зауважень, захоплюючих і зараз, доповідають праці величезну цінність; особливе значення мають відділи про гумор, про смішний, і т.п. "Levana oder die Erzieрungsiehre" (1807) також коштовна не загальною системою, не самостійної й не новітньої, але достатком вказівок опытнейшего, спостережливого й утвореного практика. Прямо за цими роботами Жан Поль знову звернувся до публіцистики, которою з жаром займався замолоду. Переконаний демократ і поочередный прихильник принципів 1789 г., він мав особливу підставу ратувати за них зараз, у час соромного придушення батьківщини ("Freiheitsbuchlein", 1805, "Dдmmerungen fur Deutschland", 1809); воля думки була головним скарбом, якого він домагався; разом із сиим він не утомлювався проповідувати, що основною умовою державного відродження є моральний підйом ("Friedenspredigt an Deutschland", 1809). Було б погано, якби ми не відзначили те, що в той же час він почав ряд маленьких гумористичних розповідей: "Des Feldpredigers Schmelzle Reise nach Platz", "Dr. Katzenberger's Badereise" (1809), "Leben Fibels" (1811), "Der Komet oder Nicolaus Markgraf" (і. 820), у яких бичуються фантастичні захоплення, настільки характерні німецьким мрійникам. Збірник статей і оповідань "Museum" (1815), "Erinnerungen aus den schonsten Stunden fur die Letzten" (1815), "Kleine Bucherschau" (1825) - більш видатні з його крайніх добутків. Перед загибеллю він готовив повне зібрання творів, яке виникло в перший раз в 1826 - 28 рр. (60 т., а разом з посмертними добутками
- "Wahrheit aus Jean Paul's Leben", "Selina orier die Uusterblichkeit der Seele" і ін. - 65 т.). Історико-літературне значення Жан Поля визначається спочатку його впливом на романтичну школу: її гумор, її мотиви, її навмисний розгардіяш, що виходить із протесту проти класицизму, мають у ньому попередника. На ньому виховало частково й наступне літературне покоління; дотепність Берні, що створив власному вчителеві чудовий монумент у власній "Denkrede auf Jean Paul" (Эрланген, 1826, русск. пров. в "Творах" Берні) носить очевидні сліди впливу Жан Поля. Особливого згадування заслуговує стиль Р., що забезпечує йому міцне місце в історії німецької прози. Порівн. Forster, "Denkwurdigkeiten aus dem Leben J. P. F. Riehters" (1863); "Jean Paul, sein Leben und seine Werke" (Байр., 1862); Henneberger, "Jean Pauls Aufenthalt in Meiningen" (1862), Spazier.