Залишивши особисті уроки, Р. був тоді безвісним шкільним учителем у баварському місті Шварценбахе. Звучна слава оточує його ім'я сходу опосля його наступного добутку: "Hesperus oder 45 Hundspottage" (1795); співчутливе зображення героїні роману робить його кумиром його співвітчизниць, до яких він так підступав власною сентиментальністю. Його повсякденний недолік - невміння розподіляти матеріал, хаотична вдача, непослідовність усього добутку - примітний і отут, але викупляється рисами проникливого гумору, увагою до життєвих дрібниці й вдумливою полегкістю до людських беспомощностям. Загальне поклоніння оточувало його в Байрейте, куди він їздив не один раз у наиблежайшие роки; отут він зійшовся з Осмундом, купцем-євреєм, доброчинний вплив якого відзначають біографи Р. Повторивши в "Quintus Fixlein" (1796) власний улюблений сюжет - ідилічне зображення життя вчителі, - Р. надрукував незакінчені й найменш удалі "Biographische Веlustigungein unter der Gehirnschale einer Riesiu" (1796), додаток до яких, "Salatkirchweih in Obersees" - приголомшливий еталон гумористичної й реалістичної ідилії. Із цього ж часу починає виходити у світло роман "Blumen-Frucht and Dornenstucke, oder Ehestand, Tod and Hochzeit des Armen-Advocaten Siebenkas" (1796 - 97), де в 2-ух героях - сентиментально-м'якому й насмішкувато-зухвалому - очевидно відбилася подвійність натури самого творця. Зростаюча популярність Р. направляє на нього увага веймарского кружка; він одержує звідти засоби й запрошення приїхати для особистого знайомства. Але поїздка Р. і гостинне приймання двору не спричинили зближення його з величними поетами: Ґете й Шиллер були разлюбезны, але холодні з обдарованим письменником, який, у власному буржуазному запереченні їх "Kraftgenialitat", видався їм тільки прототипом філістерства. Від запрошення зайнятися вихованням царевичев Гогенлоэ Жан-Поль відмовився, знаходячи, що сторонні заняття можуть шкодити його творчості. У період часу з 1797 до 1804 г., Р. видав ряд наукових і художеств. добутків: "Jubelsenior", "Kampanerthal oder uber die Unsterblichkeit der Seele" (підсумок знайомства із критичною філософією), "Palingenesien" (1798), "Jean Paul's Briefe und bevorstehender Lebenslauf" (1799
- статті різного змісту), "Clavis Fichtiana" (1800 - проти Фихте) і ін. Зрештою, в 1802 г. він закінчив багаторічну роботу над "Титаном" - основним добутком Р. В "Titan" (1800 - 1803, з дополн.: "Komischer Anhang zum Titan") викладається історія розвитку нем. царевича, який виріс, не знаючи, хто він, і повинен облагодіяти країну, де йому визначено правити. Справжній зміст книжки - протест проти еталонів "Sturm und Draugperiode", антититанизм. Герой - здоровіша людина; довкола нього нездорові гинуть: ефірна, одухотворена Ліана, його 1-ая любов, екстравагантна титанида Лінда, його 2-ая любов, гиганский розпусник Рокайроль, його друг і конкурент, чудовий гуморист Шоппе, який управляв частково його вихованням і скінчив божевіллям" (Шерер). Незважаючи на якісь справжні риси, вибір середовища, не досить знайомій творцеві й нехарактерної його "фламандському" стилю, роз'ясняє погані сторони цього добутку.