«ерновка щ≥льно од¤гнена лусочками, багата крохмалем ( до 96%) ≥ надзвичайно б≥дна б≥лковими субстанци¤ми. –. представл¤Ї важливу харчову рослину населенн¤ земл≥: по останн≥й мер≥ половина всього народонаселенн¤ земл≥ харчуЇтьс¤ –. «розум≥ло величезна к≥льк≥сть пор≥д –., ¤к≥ р≥зн¤тьс¤ по кольору зерновки та ≥н. ” Ївропейськ≥й торг≥вл≥ розр≥зн¤ють сорту: 1) каролинский рис (найкращий сорт, зерновка зовс≥м б≥лосн≥жна), 2) ост-индский ≥ вестиндский рис (на зерновке перебувають рожев≥ смуги), 3) ¤ванский –. (зерновка жовта), 4) Їгипетський, ≥тал≥йський, левантинский, турецький –. та ≥н. ” продаж надходить P., зв≥льнений в≥д лусочок ≥ в≥д шк≥рочки. ”с≥м в≥домо про те, що р. знаходить р≥зне застосуванн¤; в≥н ≥де в њжу, дл¤ добуванн¤ крохмалю, пудри, рум'¤н, дл¤ виготовленн¤ напоњв араку саки або самсу (у ¤понц≥в), боцу (у турк≥в) та ≥н. —. –.
ћалюванн¤ - мистецтво зображувати на площин≥ справд≥ на¤вн≥ або у¤влюван≥ предмети з позначенн¤м њх форм л≥н≥¤ми й р≥зному ступен¤ висв≥тленн¤ цих форм засобом найб≥льше або найменш потужного покритт¤ њх будь-¤кою однокол≥рною речовиною. ќдержуване таким образом, зображенн¤ йменуЇтьс¤ малюнком, живописець, що робить його - малювальником. ≤з времен¤ винаходу паперу, картинки виконуютьс¤ б≥льшою м≥рою на н≥й ≥ несоизмеримо пореже на пергамент≥, ¤кий б≥льшою м≥рою вживавс¤ дл¤ них, у середн≥ стол≥тт¤, на тканинах, к≥стц≥, камен≥, дерев≥ й т.п. –ечовиною, ¤ким у малюнку провод¤тьс¤ смуги й робитьс¤ оттенение його частин, буваЇ граф≥т, у вигл¤д≥ ол≥вц¤ й порошку, так наз. темна крейда (спресована сажа з дом≥шкою клею), ≥тал≥йський ол≥вець, вуг≥лл¤ (фюзен), звичайна крейда, кровавик, чорнило, китайська туш, сеп≥¤, б≥стр ≥ ≥нш≥ барвн≥ води, що накладаютьс¤ пером або кистю; зрештою, спец≥ально дл¤ –. на камен≥ - л≥тографськ≥ ол≥вець ≥ чорнило. —амий удалий, а тому й б≥льш всерозповсюджений метод –. - графитно-карандашный. “еплий, ср≥блисто-с≥рий тон граф≥ту, його тепла зернист≥сть; б≥льша легк≥сть, з ¤коњ можна виготовленим з нього ол≥вцем проводити плавн≥, м¤генькие смуги й затушовувати частини малюнка до хотимой ≥мли, зрештою, його п≥ддатлив≥сть при стиранн≥ резиною й м'¤кушкою хл≥ба - усе це даЇ цьому способу перевага перед ус≥ма ≥ншими. особливо тод≥, коли зображенн¤ виконуЇтьс¤ в маленькому масштаб≥ або коли живописець бажаЇ в≥дтворити на папер≥ задуману њм композиц≥ю й обробити њњ в основних рисах. ѕри вс≥м цьому в≥н може полегшити дл¤ себе прац¤ тим, що зам≥сце прокладки т≥ней допомогою найб≥льше або найменш потужних ≥ зближених штрих≥в, що взаЇмно перетинаютьс¤ в 2-ух або дек≥лькох напр¤мках, стане затирати в≥дпов≥дн≥ м≥сц¤ малюнка к≥нцем растушки, на ¤кий за ран≥ше вз¤те мало граф≥ту в порошку. ѕрактично так≥ ж зручност≥ представл¤Ї ≥тал≥йський ол≥вець; в≥н нав≥ть найб≥льше, чим граф≥тний, допов≥даЇ малюнку энергический, бархатистий тон, але за те не дозвол¤Ї дос¤гати до останньоњ тонкост≥ л≥н≥й ≥ ужаснее зн≥маЇтьс¤ при виправленн≥ спрацьованого; уживати цей ол≥вець можна також не т≥льки лише в шматочку, та й у порошку (так наз.