в≥н став домагатис¤, у союз≥ ≥з —атурнином, шостого представництва. —коро, вообщем, ћарий, соромливий у сенат≥, в≥дступивс¤ в≥д власних союзник≥в, а з њхньою загибеллю в≥д руки агресивноњ њм парт≥њ, ск≥нчилас¤, на час, ≥ пол≥тична роль ћар≥¤. ¬она в≥дновилас¤ 12 рок≥в через, ≥ знову в союз≥ ≥з трибуном. —оюзницька в≥йна в≥ддала можлив≥сть ћар≥ю знову вир≥знитис¤; в≥н виступив опосл¤ њњ конкурентом консула —уллы, ¤кому доручена була в≥йна проти ћитридата.
«а допомогою трибуна —ульпици¤ –уфа, ћарий уз¤в гору, але —улла не зажадав поступитис¤ йому команду й пов≥в своЇ в≥йсько на –им. ѕроцес в≥дчуженн¤ римського в≥йська в≥д народу зак≥нчивс¤: у перший раз у –. ≥стор≥њ в≥йсько отрешаетс¤ коритис¤ народним зборам ≥ займаЇ –им ¤к вороже м≥сто. ћарий ≥ його прихильники примушен≥ були б≥гти, але опосл¤ в≥дплитт¤ —уллы в јз≥ю вони знову заволод≥ли –имом; ћарий став у сьомий раз консулом ≥ над сенатською парт≥Їю вибухнула 1-а¤ проскрипц≥¤. ѕерем≥гши ћитридата, —улла долаЇ в ≤тал≥њ власних супротивник≥в, п≥ддаЇ њх, у свою чергу, проскрипц≥њ, розор¤Ї ц≥л≥ м≥стечка, щоб населити њх своњми б≥йц¤ми, ≥ захоплюЇ необмежену владу над –имом, у званн≥ безстрокового (perpetuus) терана (81). —улла персон≥ф≥куЇ собою 2-ой момент у по¤в≥ ≥мператорськоњ влади. ¬≥йсько з≥грало в його особ≥ вир≥шальну роль у дол≥ –има: "империум" над в≥йськом звернувс¤ в "империум" над республ≥кою, ≥ нав≥ть не у звичайн≥й форм≥ –. маг≥стратури. јле —улла ще не в≥дшукуЇ ≥мператорськоњ влади; примушений захопити владу, в≥н залишаЇ њњ при перш≥й здатност≥ й в≥ддал¤Їтьс¤ в особисте житт¤. Ќе багато того: в≥н користуЇтьс¤ власною владою, щоб зм≥цнити республ≥ку на найб≥льш м≥цних основах. —улла належав до сенатськоњ парт≥њ, в≥н п≥дн¤вс¤ в боротьб≥ з парт≥Їю форуму; природно, що в≥н поставив сенат у центр≥ –. пол≥тичного ладу. ¬инуватц¤ми вс≥х пол≥тичних потр¤с≥нь у –им≥ за крайн≥ 50 рок≥в були трибуни; њхн¤ роль —улла й бажав звести до початковоњ незначност≥. ¬≥н поставив њх у повну залежн≥сть в≥д сенату; вони не лише повинн≥ були заручитис¤ дозволом сенату, щоб внести ¤ка-небудь пропозиц≥¤ (рогацию) у народн≥ збори, але були б обиран≥ лише ≥з числа сенатор≥в ≥ втрачали права займати опосл¤ трибуната курульные посади претора й консула. ÷≥ обмеженн¤ трибуната були, разом з тем, ≥ обмеженн¤ми трибут-комиций, в ≥нтересах сенату. —енат, що постраждав в≥д проскрипц≥й, був поповнений нањзниками й доведений до 600 людей; йому було повернуте право, в≥дн¤те в нього  аем √ракхом, становити судову присутн≥сть у д≥¤х над пров≥нц≥йними маг≥стратами.
ќбмежуючи судову д≥¤льн≥сть комиций, —улла орган≥зував, на подобу quaestio perpetua de pec. rep., незм≥нн≥ суди по р≥зних ≥нших злод≥¤нн¤х (de sicariis et veneficis), чим розширив судову д≥¤льн≥сть сенатор≥в. ”се знають те, що щоб забезпечити приплив нових сил у сенат, —улла приростив число претор≥в до 8, а квестор≥в - до 20.  онсул≥в —улла зобов'¤зав проводити р≥к власного представництва в ≤тал≥њ, щоб уникнути таких з≥ткнень, ¤ке було в нього з ћарием. —иим —улла послабив авторитет ≥ в≥йськова вдача представництва.