Ћише п≥д час в≥йни ≥з —ир≥Їю –. генерали познайомилис¤, по розпов≥д≥ Ћ≥в≥¤, з кухарським мистецтвом; 100 рок≥в через Ћукулл роздобув всесв≥тню попул¤рн≥сть своњми витончено-розк≥шними об≥дами. ∆ваве збагаченн¤ римл¤н викликало розк≥ш, а розк≥ш розбудовувала пристрасть до збагаченн¤; на дан≥й дл¤ нас ірунту прийн¤ли страшн≥ розм≥ри дв≥ нац≥ональн≥ риси римл¤н - властолюбство й жад≥бн≥сть. ƒуже хочетьс¤ п≥дкреслити те, що вже в другу пун≥чну в≥йну дегат —ципиона, ѕлеминий, що командував у п≥вденн≥й ≤тал≥њ, так нецеремонно грабував союзн≥ м≥стечка й нав≥ть њх храми, що сенат був зобов'¤зано в≥дправити на п≥вдень целую ком≥с≥ю, що в≥дправила ѕлемини¤, у ланцюгах, у –им. ≤з пров≥нц≥алами можна було надходити бесцеремоннее: так прим≥ром, пропретор ≤спан≥њ —ульпиций √алба зненацька напав на мирне плем'¤ лузитан земл≥, що просили в нього, ≥ продав 30000 з них у рабство.
¬лада давала надбанн¤; тому вс≥ шл¤хи до влади видалис¤ п≥дход¤щими. ” –им≥ виник особливий розр¤д закон≥в - leges de ambitu, - призначених до того, щоб стримувати честолюбство кандидат≥в на маг≥стратури. —ама ≥стор≥¤ цих закон≥в, з њхньою зростаючою строг≥стю, показуЇ на зростанн¤ зла й даремн≥сть боротьби проти нього. ѕрадавн≥ ≥з цих закон≥в в≥дзначен≥ ще нањвн≥стю характер≥в; першим законом заборон¤лос¤ ставати на форум≥ в блекотою (Candida) тоз≥, на в≥дм≥ну в≥д звичайноњ (зв≥дси заголовок кандидата); пот≥м закон ѕетили¤ в 358 г. заборон¤Ї в≥дв≥дувати прилегл≥ селища й м≥стечка, з метою вербувати голосу, закон ћени¤ заборон¤Ї виб≥рков≥ клуби, закон Ѕеби¤ 181 г. - агент≥в (divisores) засобу, що розпод≥л¤ли, меж виборц¤ми. јле п≥дкуп виростаЇ; даремно закон јврел≥¤ 70 г. загрожуЇ кандидатов≥, що вдавс¤ до п≥дкупу, позбавленн¤м на 5 рок≥в права бути обираним на посаду. ƒл¤ п≥дкупу виборц≥в ≥снував, ≥ ≥нший, непр¤мий шл¤х: пристр≥й ≥гор дл¤ народу, ¤к≥ ставали усе дорожче, тривал≥ше й част≥ше.
≈ра реформ. –. патр≥оти рано в≥дзначили перекрученн¤, що наступало, характер≥в, що й загрожували надал≥ нещаст¤. ”весь 2-ой стол≥тт¤ можливо назване ерою реформ ≥ розбитий, отут, на дв≥ половини. 1-а¤ з них в≥дзначена обмеженим настроЇм, запопадлив≥стю повернути добрий старенький час, перешкодити в≥дступу в≥д еталон≥в старовини. ѕредставником даноњ нам ери можна вважати  атона старшого, не даром прозваного цензором. ѕредставником 2-ой ери Ї  . √ракх, з його системою мун≥ципальних ≥нновац≥й, ¤к≥ повинн≥ були конвертувати пол≥тичний ≥ економ≥чний побут не т≥льки лише римл¤н, але й ≥тал≥к≥в, ≥ перенести центр мас ≥з сенату в трибунат. √оловну роль у першу еру в≥д≥грають закони проти розкош≥, др≥б'¤зков≥, причеплив≥ й пошуки. ”же закони XII таблиць обмежували розк≥ш при спаленн≥ неб≥жчик≥в. –¤д нов≥тн≥х закон≥в починаЇтьс¤ з lex Oppia 215 г., що заборон¤в дамам носити золот≥ декорац≥њ вагою найб≥льше, чим пол-унца. «а сиим випливають закони ќрхи¤, що обмежував число гостей (183), ≥ ‘анни¤ (161), що визначав з точн≥стю, ск≥льки дозвол¤лось –. господарц≥ розтрачувати на об≥д ≥ ¤к нер≥дко на м≥с¤ць вона могла в≥дступати в≥д норми.
Ќайб≥льш потужним ударом, спр¤мованим проти –.