збережуть нав≥чно ушановане м≥сце посередин≥ теоретичних досл≥дницьких роб≥т в област≥ пол≥тичноњ економ≥њ. –озгл¤даючи –. в ≥сторичн≥й перспектив≥, сл≥д мати у вид≥ та под≥¤, що в≥н був почерговим представником ≥нтерес≥в валютного кап≥талу, ≥нтерес≥в великоњ буржуаз≥й; зв≥дси захист њм тих початк≥в економ≥чноњ й соц≥альноњ пол≥тики, ¤к≥ були прибутков≥ дл¤ цього класу. « ≥ншоњ сторони типова в≥дсутн≥сть у –. ус¤коњ вистави про ≥сторичну еволюц≥ю; дл¤ нього на¤вний економ≥чний лад, що спочиваЇ на засадах в≥льноњ конкуренц≥њ й особистоњ приналежност≥, представл¤Їтьс¤ природн≥м, пост≥йним пор¤дком. ≤з цього загального св≥торозум≥нн¤ –. випливаЇ його життЇстверджуючий погл¤д на нещаст¤ роб≥тничого класу, на пауперизм ≥ т.п.; усе це, по його погл¤ду - др≥б'¤зку, ¤к≥ сам≥ собою усунутьс¤ з повним вт≥ленн¤м вол≥ прац≥ й кап≥талу. –ос≥йською мовою повне з≥бранн¤ твор≥в –икардо ≥снуЇ в надзвичайно непоганому переклад≥ Ќ. «ибера: "“вору ƒавида –икардо" (—пб., 1882); не вважаючи того Ї скорочений виклад його твор≥в, в "Ѕ≥бл≥отец≥ економ≥ст≥в", изд. —олдатенкова (1895). ¬ "Handworterbuch der Staatswissenschaften" (тому V) наведена докладна б≥бл≥ограф≥¤ статей ≥ досл≥дницьких роб≥т про –икардо ≥ його навчанн≥. –ос≥йською мовою див. „упров, "≥стор≥¤ политич. економ≥њ"; янжул, "Ѕританська в≥льна торг≥вл¤" (випуск 1-ый); »нгрэм, "≤стор≥¤ пол≥тичноњ економ≥њ"; ё. ∆уковський, "≤стор≥¤ пол≥тичноњ л≥тератури"; «ибер, "ƒавид –икардо й  арл ћаркс". ћ. — - в.
–иксдаг - шведський парламент, що пол¤гаЇ з 2-ух палат, що не мають спец≥ального найменуванн¤. ўе одна сес≥¤ починаЇтьс¤ раз у р≥к 15 с≥чн¤. ћ≥сце зас≥дань - —токгольм, не вважаючи надзвичайних под≥й (навала ворога й т.п.), коли володар призначаЇ ≥нше м≥сто. ¬опросцы за ран≥ше розгл¤даютьс¤ в 5 ком≥с≥¤х: конституц≥йноњ, грошовоњ; субсид≥й ( тобто надзвичайних, б≥льшою м≥рою непр¤мих податк≥в), банк≥вськоњ й законодавчоњ; кожна з них складаЇтьс¤ з≥ член≥в, вибраних у р≥вному числ≥ обома палатами.
–им —тарий. –имська ≥стор≥¤ обымает собою пер≥од близько тыщи рок≥в ≥ м≥стить усередин≥ себе ≥стор≥ю г≥р. –. в≥д його виникненн¤ на обр≥њ ≥стор≥њ до руйнуванн¤ зробленоњ њм ≥мпер≥њ (476 г. по –. ’р.). римська ≥стор≥¤ представл¤Ї, спочатку, ентуз≥азм усесв≥тньо-≥сторичний. –. з'Їднав п≥д власною владою й в одн≥й загальн≥й культур≥ вс≥ народи старого ћиру й сиим зробив пол≥тичний ≥ культурний ірунт, на ¤кому розвилас¤ середньов≥чна й новенька ≥стор≥¤. ѕол≥тичний ентуз≥азм до римськоњ ≥стор≥њ обумовлюЇтьс¤ тим, що –им, розширюючись ≥з м≥стечка в обширнейшее ур¤д, пройшов через к≥лька фазис≥в розвитку, у ¤ких дуже типова взаЇмод≥¤ зовн≥шнього росту з видозм≥ною мун≥ципальних форм ≥ економ≥чного побуту. «рештою, римська ≥стор≥¤ маЇ ентуз≥азм критичний, у вид≥ того, що, що встановилос¤ в самих римл¤н вистава про вих≥дну ≥стор≥ю њх м≥стечка (звичайна ≥стор≥¤) п≥ддалос¤ розкладанню п≥д впливом сучасноњ ≥сторичноњ науки. ÷е викликала величезна к≥льк≥сть сп≥рних вопросцев ≥ р≥зних критичних приймань ≥ зробило з –. ≥стор≥њ школу ≥сторичноњ критики.
ѕершим –.