ѕершим л≥тературним досв≥дом –. була брошура, видана њм в 1810 г.: "The high price of bullion a proof of the depreciation of bank Notes". ” дан≥й нам статт≥ в≥н з'¤совував, що при зал≥зн≥й валютн≥й в≥дозв≥ або при в≥дозв≥ картонних засоб≥в, розм≥нюваних, по пред'¤вленню, на сплав, ринкова варт≥сть засоб≥в може в≥дхил¤тис¤ в≥д њхньоњ ном≥нальноњ ц≥ни лише на варт≥сть пересиланн¤ зал≥зних засоб≥в або злитк≥в ≥з крањни за кордон або напроти; варт≥сть же нерозм≥нних картонних засоб≥в може падати ще нижче, внасл≥док зайвих випуск≥в. ѕо погл¤ду P., що ≥снував на початку XIX ст. маленький вексельний курс представл¤в саме такий вар≥ант знец≥ненн¤ картонних засоб≥в, внасл≥док њхньоњ нерозм≥нност≥ й зайвого випуску. Ќезабаром –. видала в≥дпов≥дь на брошуру Ѕозанкета: "Practical observations on the report of the bullion commitee", де докладн≥ по¤снював свою точки зору й спростовував запереченн¤ проти нењ досить в≥домого тод≥ негоц≥анта й члена парламентськоњ ком≥с≥њ з вопросцу про валютну в≥дозву. Ќаступна робота –. була присв¤чена з'¤суванню впливу ц≥н, що зб≥льшуютьс¤, хл≥ба на прибуток ≥ зароб≥тну плату. ÷¤ робота, п≥д заголовком: "Essay on the influence of a low price of corn ou the profits of stock" (1815), м≥стить у дл¤ себе виклад теор≥њ поземельноњ ренти й резон≥в на користь свободи хл≥бноњ торг≥вл≥. ¬ 1816 г. –. видав брошуру "Proposals for an economical and secure currency", а в 1817 г. - св≥й б≥льш принциповий тв≥р, присв¤чений основним вопросцам економ≥чноњ теор≥њ: теор≥њ ц≥нност≥, поземельноњ ренти, зарплати, прибутки й зовн≥шньоњ торг≥вл≥, а також теор≥њ податк≥в: "Principles of political economy and taxation". ¬ 1819 г. –. вибраний членом нижньоњ палати й не один раз виступав оратором у ¤кост≥ представника ≥нтерес≥в валютного кап≥талу. ¬ 1820 г. в≥н написав статтю про фондову систему в "јнгл≥йськ≥й ≈нциклопед≥њ" ≥, зрештою, в 1822 г. видав брошуру: "On protection to agriculture". ѕомер 11 вересн¤ 1823 г. –. - один ≥з самих значимих теоретик≥в економ≥чноњ науки; в≥н залишив у н≥й найглибший сл≥д ≥ ви¤вив потужний вплив на м≥зки майже вс≥х мислител≥в. ќсновою теоретичних думок –. Ї його вченн¤ про м≥нову ц≥нн≥сть. ѕо його погл¤ду, м≥нова ц≥нн≥сть тих продукт≥в, ¤к≥ не можуть бути помножен≥ по свавол≥ людини (найр≥дш≥ картини, провина з винограду, що зростаЇ лише у в≥дом≥й м≥сцевост≥), визначаЇтьс¤ њхньою р≥дк≥стю, тобто ≥нтенсивн≥стю попиту й багатством покупц≥в. ƒл¤ б≥льшоњ ж частини продукт≥в - конкретно дл¤ тих, к≥льк≥сть ¤ких множитьс¤ людською працею, - джерелом ц≥нност≥ Ї затрачуваний на њхнЇ створенн¤ прац¤, к≥льк≥сть ¤кого й описуЇ м≥нов≥ справи продукт≥в: так прим≥ром, бобер обм≥нюЇтьс¤ на дв≥ здичав≥л≥ кози, коли полюванн¤ на 1-го бобра коштуЇ ст≥льки ж прац≥, ск≥льки полюванн¤ на 2-ух кози. ” розрахунки прац≥, ¤кою вим≥р¤Їтьс¤ ц≥нн≥сть продукт≥в, заходить не лише прац¤, конкретно затрачуваний при виробництв≥ њх, але й прац¤, спр¤мований на створенн¤ потр≥бних при виробництв≥ кап≥тал≥в (напр., машин, сировини), прац¤ перевезенн¤, прац¤ торговельного посередництва та ≥н.