саж. Ґрунт дна затоки до З від острова Руно - іл і іл з піском, а від про-ва Руно до зап. і южн. берегам - пісок, до Эзелю - камінь із піском. Входів у Р. затока з Балтійського моря - два: західний меж Эзелем і континентом і північний меж Мооном і континентом . Плин у Р. затоці невірне, воно заходить у нього з Моонзунда із Із або із Із із Балтійського моря. У сев. частини затоки воно йде до Ю и потім ухиляється до В меж про-вом Кюно й континентом ; швидкість його 0,5 - 0,75 морск. миль у годину. При потужних юго-зап. і зап. вітрах плин, ударяючись про східний зберігав затоки, іде на СЗ повз Кюно в протоку Моонзунд; швидкість його 1 - 1,5 морск. миль у годину. По вост. бережу плин залежить від вітру; на Ризькому рейді йде до СЗ або В, дивлячись по вітру. По зап. бережу плин залежить від вітрів. У западн. вході в затоку воно некоректно, залежить від вітру й швидкість його менш 1 - 11/2 морск. милі в годину. І дійсно, вітру панують у Р. затоці большею частиною зап., особливо в осінню пору й розлучають велике хвилювання. Тумани не рідкі, густі й тривалі навесні. Затока не леденіє суцільно, у берегів у грудні він покривається на якусь відстань льодом, що розкриваються на початку квітня. Середина затоки леденіє лише в грізні зими й те не навічно. Зап. вхід вільний від льоду середнім числом 325 днів у рік. У Р. зал. є, не вважаючи символів і вогнів, 9 маяків. При Р. зал. розміщені порти Рига, Пернов, Аренсбург і ін.; рух судів по ньому величезне, тому що не вважаючи судів, що направляються в зазначені порти, заливши перетинають суду, що йдуть у Ревель, С.-Петербург і ін. порти Фінської затоки. Ю. Ш.
Ризниця - заголовок місця при вівтарі христ. церкви, у якому зберігаються ризи або одягання священнослужителів. Здебільшого для Р. не є особливого відділення у вівтарі, а вони розташовуються в декількох закритих шафах. У церковних церквах Р. складається з особливої кімнати, поруч із вівтарем; сюди допускаються й миряни, для роз'яснень із кліром по справах церковним.
Рикардо (David Ricardo) - пізнаваний британський економіст XIX в., що належить до традиційної школи політичної економії; рід. 19 квітня 1Т72 г. у Лондоні. Будучи нащадком єврея-банкіра, Р. одержав досить убогий утвір, спочатку будинку, потім в одній торговельній школі в Голландії, і став займатися в конторі батька. Мало хто знає те, що перехід його ще в молодості в англіканське сповідання повів до повного розриву з татом і змусив його без допомоги інших знаходити для себе засобів існування. Зайнявшись особистим маклерством в англійській Сіті, Р., завдяки своїм видатним комерційним даруванням, незабаром склав для себе стан і заснував власну банкірську справу. Завдяки вдалим спекуляціям на фондах і на хлібі, він уже до 25 років мав капітал у кілька мільйонів. Лише із цих пор він став присвячувати значну частину часу заняттям арифметикою, мінералогією й хімією. Не для кого не секрет те, що читання твору Смита " Про багатство народів" виявило на Р. настільки потужний спогад, що направило його практично тільки на заняття політичною економією.