затоки. Вост. зберігав затоки направляється із Із на Ю и супроводжується майже всіма маленькими про-вами, безлісними й низькими. Далі зберігав затоки загортає до ЮЗ і утворює багато бухт, одна з них - Вайст - придатна для малих судів. Вост. зберігав складний з осадових порід і конгломератів, по берегу й по близькості його у водах затоки розкидане багато валунів. Лифляндский зберігав має спочатку напрямок до ЮЗ, а потім повертає до З; він звивистий, з майже всіма малеханькими бухтами, засіяними підводними й надводними каменями. Берегова смуга по більшій частині болотиста й низка, місцями зустрічаються кам'янисті частини (піщаник). Далі до Із зустрічаються дюнні утвори, поросшие сосновим лісом. Як би це було не дивно, але більш найвища частина цього прибережжя лежить меж мисами Пиклейнинна й Саренинна, де в 2-х верст. від берега перебувають так наз. Треба сказати те, що пигнорумские гори, складені з піскових утворів і покриті сосновими і ялиновими лісами. Гори ці шириною ок. 1/2 вер. простягаються паралельно берегу ; вища крапка - 150 фут. По лифляндскому бережу розміщене багато населених місць. За р. Зап. Двіною зберігав повертає до С и СЗ і по більшій частині низинний, піскові маленькі дюни покриті низьким сосновим лісом. Починаючи від м. Мессарагоцем зберігав, звиваючись по дузі до СЗ, доходить до м. Домеснес. Далі затока фактично повинен уважатися, що кінчаються в м. Домеснес, але місце моря до м. Саме-Собою зрозуміло, люзерорта по берегу континенту, обмежене із Із напівпро-вом Сворбе (южн. край острова Эзеля) йменується західним входом у Р. затока, чому й згадане отут. Усе знають те, що загальний напрямок берега від Домеснеса до Люзерорта - до ЗЮЗ; практично на половині відстані, у неком видаленні від берега, лежить височина Блауберген, 190 фт. над морем, загальний же вдача цього берега ровненький, низький і пісковий. Сівба. берега Р. затоки утворені про-вами Эзель і Моон; зберігав першого йде від м. Церель (южн. край Эзеля) на З; він низинний, місцями болотистий і поростив маленьким лісом. Від м. Лиэди зберігав повертає на В до м. Феттел, утворюючи Аренсбургскую бухту. Від м. Феттел до м. Киббосар зберігав іде на СВ. Усе місце берегової смуги від м. Лиэди до м. Киббосар низько супроводжується поруч про-вов і рифів і складене з піску з каменями. Южн. зберігав ова Моона низинний і досить звивистий. Рельєф дна Р. затоки: на Із глибини на фарватері менш 6 - 8 морск. саж. (6 фт.), далі на Ю до широти про-ва Кюно ростуть до 8 - 17 морск. саж. Перновская бухта має глибини ок. 10 - 16 фт. Від паралелі Кюно до южн. берега затоки глуб. ростуть і серед затоки (в 12,5 в. до У від про-ва Руно) доходять до 29 морск. саж. Уздовж вост., южн. і зап. берегів затоки лінія 10 саж. глибини додержується обрису берега й підступає до нього на 3 - 8 в.. Меж Руно й Домеснесом глуб. 26 - 11 морск. саж., а до З до Эзеля від 15 до 20 морск. саж. У зап. вході в Р. затока меж Домеснесом і Церелем глуб. 6 - 19 морск. саж., а меж Люзерортом і Церелем не перевершують 12 морск.