ƒв≥ни - б≥льшою м≥рою роб≥тниками. ” прадавньому м≥стечку б≥льш чудов≥: замок, у ¤кому зосереджен≥ вс≥ присутственные м≥сц¤, будинок лифл¤ндского двор¤нства (риттергауз), будинок „орноголових (шварцгауптеров), прекрасноњ готичноњ арх≥тектури, будинку большенный ≥ малоњ г≥льд≥њ, розк≥шн≥ будови ратуш≥ й б≥рж≥. «≥ свиреп. церков б≥льш чудов≥: соборна (ƒомкирхе), древна¤ в м≥стечку, ≥ св. ѕетра (ѕетрикирхе). —таренькый м≥сто до цього був м≥цн≥стю, по скасуванню ¤коњ на м≥сц≥ кр≥посних вал≥в ≥ ров≥в розбит≥ сади, сквери й аллейки. –. особливо розрослас¤ за крайн≥ 40 - 50 рок≥в; в 1850 г. отут було 3800 будинк≥в, зараз њх до 19 тис.; особливо розрослис¤ передм≥ст¤, ¤к≥ в д≥йсний час несоизмеримо ширше самого м≥стечка: з 270 вулиць, на¤вних зараз у –., т≥льки 73 перебувають у прадавньому м≥стечку. ∆ит. у –. в 1850 г. було 61 тис., зараз - 281884 ( до 139 тис. жнщ.); з њхн≥х рос≥йських 25%, германц≥в 47%, латиш≥в 23% естонц≥в 1%, Їврењв ≥ ≥н. народностей 4%. 10 правосл. цркв. ( у тому числ≥ јлексеевский супруг. мон.), 2 католич., 10 лютеран., 3 синагоги. ѕол≥техн≥чне вчив., 3 подружж¤. (1 з реальн. в≥дд≥ленн¤м) ≥ 2 жен. г≥мназ≥њ, реальн. училище, духовна й учительська сем≥нар≥њ, лоцманська школа, морех≥дн≥ класи, ≥нститут ≥ школа дл¤ сл≥пих, до 60 особистих учеб. заклад≥в, у тому числ≥ 4 рем≥сничих. «агальне число учн≥в (в 1898 г.) - до 20 тис. о. п≥длоги. Ѕагато благод≥йних установ, з ¤ких головн≥ - ћиколањвський будинок п≥клуванн¤ б≥дних ≥ —адниковска¤ богад≥льн¤. 10 банк≥в ≥ банкових в≥дд≥лень (б≥льш б≥льш≥ банки
- ризький м≥ський обл≥ковий ≥ ризький комерц≥йний). ‘абрична й заводська ≥ндустр≥¤ дуже розвинена; до 1899 г. у –. нал≥чувалос¤ до 275 фабр. ≥ зав., при 30 т. роб≥тник≥в ≥ загальн≥й сум≥ виробництва до 60 милл. руб. Ѕ≥льш значим≥ фабрики: 2 вагонних, з≥ створенн¤м до 12 милл. руб., 16 пивоварних, маслоробний, з≥ створенн¤м до 2 милл. руб., 10 машинобуд≥вних ≥ ≥н. ” –. нал≥чуЇтьс¤: сусп≥льств (з м≥сцевими в≥дд≥ленн¤ми) - 24, клуб≥в - 3, 33 повторюваних видань ( у тому числ≥ 19 щоденних ≥ щотижневих), з ¤ких 8 на рос. ¤з., 18 на нем. ¤з., 5 на латышск. ¤з., 1 на рос., нем. ≥ латышск. ≥ 1 на рос. ≥ ньому.; б≥бл≥отек - 43, театр≥в зимовий - 1 ≥ л≥тн≥й - 1, книгарень - 41, магазин≥в музичних нот - 4, фотографич. заклад≥в - 8, друкарень - 23, типол≥тограф≥й - 3. ћ≥ськ≥ доходи в 1898 г. - 2726 тис. р.; ст≥льки ж було й витрат. ўонайнайб≥льш≥ статт≥ доходу: податок з м≥ських нерухливих имуществ - 4991/2 тис. руб., зб≥р з торговельних ≥ промислових заклад≥в 4411/2 тис. руб.; щонайнайб≥льш≥ статт≥ витрати - зм≥ст город. керуванн¤ - 321 тис. р., м≥л≥ц≥¤ - 207 тис. р., мед частина - 316 тис. р., народна осв≥та - 242 тис. р., публ≥чне п≥клуванн¤ - 257 тис. р. ¬ адм≥н≥стративному в≥дношенн≥ до –. прил≥чений так ≥менований патримон≥альний округ (27 тис. жит.), що об≥ймаЇ собою округи м≥стечка; отут б≥льшою м≥рою й зосереджена фабрична д≥¤льн≥сть. јле обертам власноњ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ –. займаЇ 2-ое (опосл¤ —.-ѕетербурга) м≥сце в р¤д≥ рос≥йських портових рр.