Отут їм була написана лише одна картина в найбільш помірному стилі - відоме "Зняття із хреста" (у церкві С. Мартино, у Неаполе). Картини Р. різняться майстерним листом, оригінальністю композиції й приголомшливою світлотінню; не дивлячись на ці плюси, вони, але, не задовольняють естетичного смаку нашого часу внаслідок, що яскраво проявляється в їхній натуралістичній тенденції майстра, що часто впадає в утрировку ймовірного в реальності. Особливо захищали Р. неаполітанський віце-король, барон Осуна, возведший художника у звання власного придворного живописця, а також ченці, на замовлення яких їм була написана велика кількість картин. В 1630 г. Р. був вибраний у члени римської академії св. Луки. По переказу, він різнився найвищою мірою темним, завистным і мстивою вдачею; напр. мовлять, що коли в Неаполь прибутки живописці Гвидо Рени, Гесси й Доменикино, він, разом з Караччоло й Коренцио, своїми переслідуваннями змусив їх кинути це місто. Під впливом Р. розвилися Лука Джордано, Фальконе й Сальватор Роза. З добутків Р. більшою популярністю користуються: "Сон Иакова", "Мучення Св. Варфоломія", "Пресвята Трійця" (у мадридск. музеї), "Поклоніння Пастирів" (у Луврск. музеї, у Парижу), "Мучення св. Лаврентія", "Св. Марія Єгипетська" (у дрезденск. галереї), "Зняття із Хреста" і "Погибель Сенеки" ( у мюнхенській пінакотеці). В Имп. Ермітажеві перебувають 5 безперечних картин Р.: "Св. Севастиан" (№ 330), той же святий (№331). "Св. Ієронім, що слухає звуку небесної труби" (№ 333), "Св. Ієронім у сірійській пустелі" (№ 332) і "Св. Прокопій богемский" (№ 334). Р. відомий також як гравер, що виконав 26 аркушів, з яких найкращими значаться: "Бахус із 2-мя сатирами" і портрет Дону Хуана Австрійського.
А. А. З - в.
Рив'єра (Riviera) - відоме своїм барвистими видами узбережжя Середземного моря, меж Ніццою й Спецією, із Із, що захищається Морськими Альпами й Лигурийскими Апеннінами. Ділиться на дві частини: Р. ди Поненте (Західна Р.), до З від Генуї, і Р. ди Леванті (Вост. Р.), до У від Генуї. Західна Р., краще захищена із ІЗ, різниться найбільш теплим кліматом і подтропической шикарною рослинністю. Отут проходить живописнейшая дорога Корниш і розміщені кліматичні курорти Ніцца, Монако, Ментона, Бордигера, Оспедалетти, Сан-Ремо й Орті-Пельи. У східній Р. особливо мальовничі Не Рви, Рапалло й Спеція. Сталева дорога Ніцца - Вентимилья - Генуя - Спеція з'єднує меж собою всі пункти узбережжя. Порівн. Liegard, "La cole d'azur d'hyeres a Genes" (1894); Kaden u. Nestler, "Die Riviera" (Штуттг., 1884).
Клуня - губ. г. Лифляндской губ., важливий опосля С.-Петербурга й Одеси портове місто Рф, при р. Зап. Двіні, в 10 в. від упадання її в Ризький зад. Складається зі старенького або фактично містечка й з передмість: С.-Петербурзького, Столичного й Митавского або Задвинского. Старенькый місто донині зберегло вдачу середньовічного німецького містечка, з вузенькими кривими вулицями й будинками прадавньої архітектури, С.-Петербурзьке передмістя - найкраща й більш багата частина містечка, Столичне передмістя населене більшою мірою росіянами, Митавское, на левом бережу Зап.