Ст. 135 Зводу (по изд. 1842 г.) обумовила: "Повторення 1-го й того ж злодіяння множить провину правопорушника. Повторенням злодіяння вважається те, коли правопорушник, будучи покараний за гріх, учинив те ж саме в інший або 3-ий раз". Ст. 131 Улож. про наказ. віднесла "повторення такого ж злодіяння або учинение іншого опосля суду й покарання за 1-ое, і впадання в нове гріх, коли колишнє, не найменш принципове, було прощено винуватому внаслідок загального милостивого маніфесту, або по особливій Монарховій полегкості" до числа загальних подій, що збільшують провину, а по ст. 132, коли в закону не визначене покарання конкретно за повторення, трибунал призначає постійно самий вищий захід покарання. Пуп. 3 ст. 14 заст. про нак. налаг. мир. трибунал. віддав найбільш вузеньке визначення Р.: "повторення того ж, або здійснення однорідної провини до витікання року опосля присудження до покарання". Систему статуту закон 3 февр. 1892 г. поширив і на прест. діяння, передбачені укладенням. Повторенням зізнається зараз "здійснення такого ж або однорідного прест. діяння" і посилення відповідальності обґрунтоване невитіканням із часу від'їзду покарання або опосля помилування: для присуджених до угол. наказ. - 10 років, до посилання на життя в Сибір - 8 років, до посилання на життя у віддалені, не вважаючи сибірських, губ., висновок у міцності й висновок у кутузке з позбавленням усіх або некот. особ. прав - 5 л., до висновку в кутузке на підставі примеч. до п. V ст. 30 - 3 років, і висновку в кутузке без праволишений - 2 л., до інших, найменш тяжким покаранням - 1 року (ст. 131 і 132 улож. по продолж. 1895 г.). Як при дії колишньої редакції ст. 131, так і зараз, загальні правила укладення про повторення використовуються в дуже обмеженому числі випадків: в особливої частини є ряд правил особливих, по яких посилення покарання в мері часто заміняється посиленням у ступені й навіть роді (напр., при вбивстві, дітовбивстві, розбої, крадіжці і т.д.) і регламентуються випадки здійснення того ж діяння не тільки лише в 2-ой раз, але в 3-ий, 4-ый і до сьомого. По проекту угол. укладення, що вчинив, по від'їзду покарання, кримінальне діяння підлягає покаранню на загальній підставі; але коли діяння це було тожественно або однородно з колишнім і коли при тому пройшли опосля від'їзду покарання за гріх менш 5 років, за провину - не найбільше 3-х років, а за порушення - не найбільше року, те знову призначуване покарання, крім випадків, особливо законом позначених, може бути посилене ( при каторзі без строку - забороною перекладу на поселення раніше витікання 20 л., при терміновому позбавленні волі - підвищенням найбільших його строків, при валютній піні
- приєднанням арешту до 1 мес.). У базі особливих правил, зроблених законом 1892 г. для випадків здійснення новітнього діяння опосля проголошення розв'язку про винність, але до від'їзду покарання, лежить розрізнення, чи підлягає винуватий однорідним або різнорідним покаранням, і система додавання покарань (ст. 133 улож. по продовженню 1895 г.).