Демократичними Р. були лише якісь швейцарські громади або кантони (Цюріх і ін.). Із усіх цих Р. до реального часу зберегли свій республіканський пристрій лише швейцарські кантони, об'єднані у швейцарську федеративну Р., три німецькі вільні містечка (Гамбург, Бремен, Любек), що ввійшли до складу федеративної Німецької імперії, і дві зовсім незначущі по розміру й значенню Р. - Андорра й Сан-Марино. У новий час з'явилося багато новітніх Р.; такими з'явилися до цього всього англійські колонії в Америці, у внутрішніх справах, що мали вдачу Р. ще при британському пануванні, а в XVIII в., що відділилися від Великобританії, що й утворювали вільний республіканський альянс Сполучених Штатів. Опосля величної революції, Франція звернулася в Р., удруге зробилася нею в 1848 г., в 3-ий раз - в 1870 г. Протягом XIX в. уся Південна й Середня Америка, із про-вом Гаїті, звернулася в ряд Р. Республіканським методом управляються також Канада, Капландия й англійські колонії в Австралії, хоча виконавча влада належить призначуваним англійським урядом губернаторам, чому вони й не можуть бути визнані реальними Р. ДО Р. належать також Жовтогаряча й Південно-африканський Р. боеров (Трансвааль), негритянська Р. Ліберія в Африці й Гавайи в Полінезії. Усі перераховані Р., за деякими виключеннями (Гамбург, Бремен, Сан-Марино, африканські й полинезийские, частково Андорра й Любек) є демократичними, тобто верховна влада належить у їхньому всьому народу без надання какихнибудь приемуществ тем або іншим класам, по останній мері в теорії. На практиці, але, у Р. Південної й Середньої Америки люд при виборах є знаряддям публічних груп, що зосереджують у власних руках надбання, а разом з ним і влада. Р., так само як і монархії, можуть бути або ординарними (Франція), або федеративними (Швейцарія, Соед. Усе давно знають те, що штати), або, зрештою, вони можуть заходити до складу величезних госуд. союзів, як республіканських (окремі кантони, штати), так і монархічних (Гамбург, Любек, Бремен); вони можуть бути або незалежними, або залежними (Андорра, Гавайи). Основна відмітна риса сьогоднішніх Р., у зіставленні з Р. стародавності - та, що вони все є державами конституційними, тобто основою гос життя в них зі знають ся невід'ємні права особистості на вільне слово, вільне пересування, особисту недоторканність і т.д. Укупі з тим сьогоднішні Р. - усі країни презентабельні. Виключення становлять лише два швейцарські кантони (Ури, Гларус) і чотири напівкантони (два в Аппенцеле, два в Унтервальдене), де всі законодавчі вопросцы зважуються на каждогодних загальнонародних зборах також посадових осіб, що обирають. Інститут референдуму зближає частково й інші швейц. кантони, а також самий Швейцарський альянс із типом конкретних Р. Рабство, опосля скасування його в Соедин. Штатах, Бразилії й на Кубі, неодмінно виключено із сучасних Р., як, вообщем, і з монархій. Система керування в сучасні Р., загалом, та ж, що й у сучасних конституційних монархіях із загальною подачею голосів; не можна вказати ні однієї риси, яка, існуючи в Р., не допускалася б принципом муніципального пристрою конституційних монархій, або назад, крім того, що на чолі виконавчої влади в Р.