З іншої сторони состав капіталу, прикладеного в землеробстві, іншої, чому в індустрії: дещиця змінного капіталу, по зіставленню з дещицею незмінного, відносно вище, тобто переважає та частина капіталу, яка веде до утвору додаткової цінності; внаслідок цього в землеробстві, при схожій з індустрією величині всього капіталу, з'являється більша кількість додаткової цінності, чому в індустрії, і опосля виділення бізнесменові звичайному прибутку на капітал залишається ще якийсь надлишок на користь землевласника, який його й привласнює в силу власного права особистої приналежності. У поглядах на особливе значення поземельної Р. економісти дуже розповзаються. Якісь напр., Шеффле, Мангольд - схильні надавати даній частині народного доходу принципове позитивне значення. Р., по їхньому погляду, є дохід господарюючих осіб, обумовлений запопадливістю шукати найкращі умови виробництва; вона служить винагородою за господарську заповзятливість людини. Напроти, більша частина вчених уважають поземельну Р. доходом, який виходить за рахунок інших продуктивних класів суспільства і є результатом не витрати праці або капіталу, а монополії особистої приналежності. Цей погляд як би зустрічається ще в економістів традиційної школи - Ад. Звичайно ж, усі ми дуже добре знаємо те, що смита, Рикардо, Милля. Особливо розвинена критика поземельної Р. у соціалістичній літературі, яка користується вказівкою на цей вид народного доходу, як підтвердженням несправедливості й нестійкості сучасного економічного ладу. Із цього ж вистави про несправедливість поземельної Р. з'явився весь рух за перевтілення особистої земляної приналежності в муніципальну й за експропріацію цього доходу методом обкладання. Порівн. Anderson, "An inquiry into the nature of the corn laws" (1777); Malthus, "Inquiry into the nature and progress of rent" (1815); West, "Essay on the application of capital to land" (1815); Рикардо, " Зібрання творів"; Thunen, "Der isoline Staat"; Hermann, "Slaalswirtschaftliche Untersuchungen" (1832); Carey, "The past, the present and the future" (1848); Carey, "Social Science"; Wolkoff, "Opuscules sur la rente fonciere" (1854); Berens, "Versuch einer kritischen Dogmengeschichte der Grundrente" (1868); Boutron, "Theorie de la rente fonciere" (1867); Rodbertus, "Zur Beleuchtung der socialen Frage"; Mangoldt, "Volkswirtschaftslehre" (1868); Schaffle, "Die nalionalokonomische Theorie der ausschliessenden Absatzverhaltnisse" (1867); Schaffle, "Das gesellschaftliche System der menschlichen Wirtschaft". М. С - в.
Реп'ях. - Іменуванням Р. у Рф йменуються різні рослини, здебільшого такі, у яких плоди (і супліддя), що колються, хватк, що чіпляються за платтячко й тіло. Так, Р. іменують види Agrimonia L., що ставляться до сем. рожевих (Rosaceae). Це - довголітні травички з пір'ястими листами й маленькими квітами, зібраними в довгуваті колосся. Квітки двостатеві, правильні, квітколоже ввігнуте, колокольчатое, при плодосозревании, що твердіє, усаджене зовні гачкуватими шипиками. Оцвітина подвійної; чашечка пятилистная, що залишається.