ќдержанн¤ њњ обумовлювалос¤ 2-м¤ моментами: 1) достатньою продуктивн≥стю прац≥, що створюЇ б≥льше товар≥в, чому необх≥дно дл¤ ≥снуванн¤ працюючих, ≥ 2) особистою власн≥стю на знар¤дд¤ виробництва, дающею њх власников≥ право привласнювати весь продукт виробництва. ”с≥м в≥домо про те, що з в≥докремленн¤м землеробства в≥д ≥ндустр≥њ Їдина –. д≥литьс¤ на землеробську й промислову, пропорц≥йно ц≥нност≥ сирого й обробленого продукту.  оли ми представимо, що в обох галуз¤х виробництва витрачена одноман≥тна к≥льк≥сть прац≥, те обоЇ виду –. будуть р≥вн≥ меж собою. –. в≥д кап≥талу ¤вл¤Ї собою прибуток з кап≥талу й виражаЇтьс¤ у вигл¤д≥ в≥дсотк≥в на крайн≥й. ÷ей же р≥вень в≥дсотка буде мати застосуванн¤ й у с≥льському господарств≥, так що зг≥дне з ним буде розраховуватис¤ прибуток на кап≥тал, витрачений у землеробств≥. ’оча в сельск. господарств≥ й ≥ндустр≥њ витрачена одноман≥тна к≥льк≥сть прац≥ й ц≥нн≥сть сировини й обробленого продукту схожа, кап≥тали в обох галуз¤х народного господарства будуть не схож≥, тому що кап≥тал ≥ндустр≥њ буде б≥льше кап≥талу землеробства на всю ц≥нн≥сть сирого матер≥алу. “аким образом прибуток на кап≥тал, розрахована по в≥дношенню промисловоњ –. до кап≥талу, витраченого в ≥ндустр≥њ, буде визначати собою розм≥р прибутки й на кап≥тал у землеробств≥; опосл¤ в≥драхуванн¤ ≥з землеробськоњ –. прибутки на землеробський кап≥тал повинен залишитис¤ ¤кийсь надлишок, ¤кий ≥ складе поземельну –.  оли, напр., ц≥нн≥сть землеробського й промислового продукту р≥вн≥ будь-¤ка 1000 руб., кап≥тал в ≥ндустр≥њ р≥вний 10000 руб., а кап≥тал у землеробств≥ становить найменшу суму, напр., 8000 руб., те прибуток на кап≥тал вообщем визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м 1000 руб. до 10000 руб., тобто прир≥внюЇтьс¤ 10%; визначаючи по цьому в≥дсотков≥ прибуток на землеробський кап≥тал, одержимо 800 руб., а по в≥драхуванню њх ≥з землеробськоњ –. - 200 руб., ¤к≥ представл¤ють собою поземельну –. ÷¤ теор≥¤ не одержала поширенн¤ тому що в баз≥ њњ лежить р¤д нев≥рних посилок ( про п≥дготовчий под≥л –. на землеробську й промислову, про те, що в≥дсоток на кап≥тал визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м промисловоњ –. до кап≥талу, витраченого в ≥ндустр≥њ й ≥н.). «рештою, ≥снуЇ теор≥¤, розвинена в ≥ндив≥дуальност≥  эри, по ¤к≥й так ≥менована поземельна –. Ї просто прибуток на кап≥тал, витрачений за завжди в землю. “еор≥¤ поземельноњ –. ћаркса до в≥домого ступен¤ примир¤Ї обидв≥ вищевикладен≥ теор≥њ; вона розвинена в III том≥ " ап≥талу". ћаркс розр≥зн¤Ї диференц≥альну й абсолютну –. ” роз'¤сненн≥ походженн¤ першоњ в≥н наближаЇтьс¤ до –икардо, бачачи њњ джерело в неоднаков≥й родючост≥ д≥л¤нок, ¤ка дозвол¤Ї особам, що обробл¤ють найкращ≥ д≥л¤нки, д≥ставати додатковий прибуток (Surplusprofit), що переходить у руки земл¤них власник≥в, ¤к –. ѕот≥м ћаркс висуваЇ категор≥ю абсолютноњ поземельноњ P., ¤ка сплачуЇтьс¤ землевласникам ус≥х земл¤них д≥л¤нок, у тому числ≥ й самих г≥рших. ѕередумови по¤ви даноњ –. звод¤тьс¤ до наступного. « одн≥Їњ сторони ≥снуюча особиста власн≥сть на землю даЇ землевласникам право домагатис¤ за передачу земл≥ у використанн¤ ≥нших ос≥б в≥дома винагорода.