“ожественные розрахунки ми одержимо, коли введемо оц≥нку витраченого прац≥ на засоби, напр., коли приймемо 1 денек прац≥ р≥вним 1 рубаю. ¬насл≥док росту попиту на хл≥б при, що виростаЇ попул¤ц≥њ доводитьс¤ звертатис¤ до обробленн¤ усе найменш ≥ найменш злачных д≥л¤нок, при цьому в≥дбуватис¤ незм≥нне зб≥льшенн¤ –. на найкращих д≥л¤нках. ќтже, з попереднього можна вивести наступн≥ положенн¤: 1) поземельна –. ¤коњ-небудь д≥л¤нки прир≥внюЇтьс¤ р≥зниц≥ меж його продуктом ≥ продуктом менш злачного д≥л¤нки; 2) менш злачный д≥л¤нка –. не даЇ. 2-ой момент, що визначаЇ собою по¤ва й п≥двищенн¤ –. - це в≥дм≥нн≥сть у в≥дстан≥ в≥д ринку. ѕредставимо, що Ї три д≥л¤нки, ¤к≥, при схожих витрат по 1000 дн≥в прац≥, дають ≥ одноман≥тна к≥льк≥сть продукту - по 1000 четв.; але, внасл≥док в≥дм≥нност≥ у в≥дстан≥ в≥д ринку, доставка хл≥ба й, ¤к випливаЇ, загальна його ц≥нн≥сть на ринку складаЇтьс¤ неоднаково. 1-ый д≥л¤нка лежить б≥л¤ самого ринку, так що витрати перевезенн¤ можна вважати р≥вними нулю; ц≥нн≥сть 1 четв. ≥з ц≥Їњ д≥л¤нки р≥вна 1 деньку прац≥. ƒоставка хл≥ба з 2-го д≥л¤нки обходитьс¤, покладемо, в 500 дн≥в ≥, ¤к випливаЇ, 1000 чет. коштують усього 1500 дн≥в, тобто 1 четв. = 11/2 денька прац≥. ѕри ц≥ни доставки хл≥ба з 3-го д≥л¤нки в 1000 дн≥в 1 четв. обходитьс¤ в 2 денька прац≥. Ќеобх≥дно п≥дкреслити те, що тому що на ринку встановлюЇтьс¤ одна варт≥сть ≥ прит≥м така, ¤ка покриваЇ всю варт≥сть виробництва й перевезенн¤ хл≥ба при менш п≥дход¤щих критер≥¤х, те, зрозум≥ло, увесь хл≥б буде продаватис¤ в≥дпов≥дно витрат≥ по 2 денька на 1 четв. ѕри так≥й вартост≥ власник 1-го д≥л¤нки, одержавши за 1000 четв. ц≥нн≥сть в 2000 дн≥в, буде мати –. пропорц≥йну тыще дн≥в прац≥; 2-ой д≥л¤нка даЇ –., що личить 500 денькам прац≥, а 3-ий - не даЇ н≥¤кий –. ќтут, ¤к ≥ в першому випадку, розм≥р поземельноњ –. на ¤к≥й-небудь д≥л¤нц≥ визначаЇтьс¤ в≥дм≥нн≥стю у витратах перевезенн¤ хл≥ба по з≥ставленню з б≥льш в≥ддаленою д≥л¤нкою. «рештою, може бути по¤ва –. на д≥л¤нц≥, до цього њњ, що не давав, при почергов≥й витрат≥ кап≥талу на обробку. ÷¤ можлив≥сть обумовлюЇтьс¤ тем обставиною, що подвоЇнн¤, потроЇнн¤ ≥ т.д. витраченого прац≥ й кап≥талу веде за собою п≥двищенн¤ доходу не у два рази, у три рази, а трохи найменш. ѕредставимо, що на дан≥й д≥л¤нц≥ затрачаЇтьс¤ сначало 1000 дн≥в прац≥ й виходить 1000 четв.; ц≥нн≥сть 1 четв. в≥дпов≥даЇ 1 деньку прац≥. Ќеобх≥дно п≥дкреслити те, що коли, внасл≥док попиту, що зб≥льшивс¤, потр≥бне розширенн¤ виробництва й воно не можливо дос¤гнуте методом обробки нов≥тн≥х земель, то власник д≥л¤нки переб≥гаЇ до найб≥льш ≥нтенсивноњ системи господарства й вносить у цей же д≥л¤нку, напр., ще 1000 дн≥в прац≥. –езультатом цього з'¤витьс¤ п≥двищенн¤ доходу, але не у два рази, а найменш напр. додастьс¤ продукту на 500 четв. ÷≥ крайн≥ обход¤тьс¤ в 1000 дн≥в прац≥, тобто будь-¤ка чверть в 2 денька; в≥дпов≥дно до такоњ витрат≥ публ≥чноњ прац≥ будуть оц≥нюватис¤ й 1-ые 1000 четв., тобто одержать оц≥нку в 2000 дн≥в, тод≥ ¤к д≥йсна витрата прац≥ на них прир≥внюЇтьс¤ 1000 дн≥в; придбаний надлишок в 1000 дн≥в прац≥ й складе поземельну –.; з розрахунку на хл≥б це складе 500 четв.