Ќездоровоњ випробовуЇ ощущениe начебто б т≥сноти дл¤ нього шк≥ри. ћало хто знаЇ те, що при потужних рухах вона тр≥скаЇтьс¤. Ќездоров≥ неспок≥йн≥ й при низкою t∞ (не вище 33∞) дуже виснажуютьс¤. ” сеч≥ часто перебуваЇ б≥лок. ”се давно знають те, що коли починаЇтьс¤ шелушениe, сип заходить у св≥й звичайний плин. ƒуже хочетьс¤ п≥дкреслити те, що суть захворюванн¤ точно нев≥дома. √ебра ≥ його посл≥довники вважають њњ запальним висипом. Ћанг ≥ ≥н. приписують њњ м≥крококам. ћайже все-таки дерматологи напол¤гають на чисто нервовому походженн≥ даноњ нам захворюванн¤, що часто передаЇтьс¤ спадково (част≥ше в≥д мами). ¬ил≥кувати хвороба можна, але не можна ручатис¤, що вона не повторитьс¤. ƒл¤ зц≥ленн¤ призначаютьс¤: йод ≥ миш'¤к, крайн≥й у форм≥ так назыв. аз≥атських таблеток. …од (йодистий кал≥й) уживаЇтьс¤ при здоров≥ших внутр≥шн≥х органах у величезних дозах з молоком. як м≥сцев≥ засоби використовуютьс¤ хризарабин, дьоготь у форм≥ ¬илькенсоновской маз≥ й пирогаллова¤ кислота. Ќайближчим часом з фуррором застосовувалис¤ п≥дшк≥рн≥ сприскуванн¤ вит¤жки тестикулл (орхитин).
ј.
ѕтерозаври (л≥таюч≥ ¤щери) - захоплююча група вимерлих рептил≥й, що представл¤ли по зовн≥шньому вигл¤ду; стилю житт¤ й частково будов≥ к≥ст¤ка ≥стотна под≥бн≥сть ≥з птахами. Ќепропорц≥йно б≥льша голова ѕ. з довгуватими щелепами, прикр≥плена, ¤к у птах≥в, п≥д пр¤мим кутом до шийки, посиживала на вузькому вузенькому тулуб≥, що зак≥нчувавс¤ найб≥льше або найменш довгуватим хвостом. ‘ронтальн≥ к≥нц≥вки складалис¤ з недовгоњ плечовоњ к≥стки, найб≥льш довгуватого передпл≥чч¤ й довгуватих п'¤сткових костей, на ¤ких посиживали 4 пальц¤. “ри - недовг≥ - зак≥нчувалис¤ пазурами, 4-ый - зовн≥шн≥й - у два рази перевершував довжину всього т≥ла й був з'Їднаний ≥з крайн≥м нагой шк≥р¤стою перетинкою, що нагадуЇ л≥тальну перетинку кажан≥в. Ќедовг≥ пальц≥ фронтальних к≥нц≥вок ≥ 5-ти палые задн≥ к≥нц≥вки були повн≥стю в≥льн≥ й служили зв≥риному дл¤ пересуванн¤ по земл≥, лазань¤ по горах ≥ деревам; довжелезний л≥тальний палець при цьому в≥дгинавс¤ назад,≥ крила складалис¤. —уд¤чи з форми л≥тальноњ перетинки, що трохи нагадуЇ крила ласт≥вки або чайки, ≥ трубчастим порожн≥м кост¤м к≥ст¤ка, ѕ. л≥тали досить в≥дм≥нно. Ќеобх≥дно в≥дзначити те, що заур¤дно, ц≥ ¤щери не дос¤гали большенный величини, переважали форми завб≥льшки з ласт≥вку, хоча ≥снували й так≥ чудовиська, один череп ¤ких мав до 1 м. у довжину , а ширина крил доходила до 7 м. ѕ. скористалис¤ досить значимим поширенн¤м у продовженн¤ практично вс≥Їњ мезозойськоњ епохи. ≤з золенгофенских л≥тографських сланц≥в Ѕавар≥њ добуте багато зовс≥м повних к≥ст¤к≥в цих странноватых зв≥риних. Ѕ≥льш перес≥чн≥ 2 роду: птеродактиль - з маленьким хвостом ≥ довгуватими щелепами, до самого к≥нц¤ усадженими наточеними кон≥чними зубами, що св≥дчать про хижацьк≥ похилост≥ њх власника, ≥ рамфоринх - з довгуватим хвостом, листопод≥бне розширеним на к≥нц≥ й беззубими щелепами, ¤к≥, можливо, зак≥нчувалис¤ роговим дзьобом.
Ѕ. Ѕуло б погано, ¤кби ми не в≥дзначили те, що п.
ѕтолемей ( лавд≥й) - грецький геометр, астролог ≥ ф≥зик.