Обидві сторони ремствували величному князеві, але й зараз він став на сторону намісника. Правда, він скоро зрушив князя Ярослава, але не проголосив у Псков новітнього князя, а лише віддав наказ псковичам іти на Новгород. Хоча новгородцы пересилалися із псковичами й псковичи без полювання йшли на Новгород, але довелося скоритися. Дев'ять місяців не призначав Іван псковичам князя й, зрештою, по власній волі, проголосив Василя Шуйского. Зараз він наклав руку й на внутрішні порядки П. Мало хто знає те, що в 1499 г. він дав Псков укупі з Новгородом, як отчину, нащадкові власному Василеві. Але, пізніше князі призначалися по колишньому. Спадкоємець Івана, Василь III, продовжував ту ж політику. Він проголосив намісником князя Ив. Мих. Оболенського, який зовсім вивів псковичей з терпіння. Вони ремствували величному князеві, що прибув тоді в Новгород. Василь повелів скаржникам зібратися туди до Крещенью (1509 г.). Псковичей наїхала величезна кількість. Величний князь повелів усіх їх заарештувати, а в Псков послав сказати свою волю - вічу не бути й вічовий дзвін зняти. Саме-Собою зрозуміло, псковичи були в безнадійному положенні, допомозі очікувати було не звідки - довелося підкоритися. Але сиим невдача не скінчилася. Величезна кількість багатих родин переселено було в московські волості, а на їхнє місце оселені москвичі. Керування було довірено 2 намісникам, 2 дякам, воєводам і городничим. Уведені були торговельні мита, торгівля пала, іноземні негоціанти виїхали із Пскова й він став неіндивідуальним містом Столичного країни. Див. митрополит Євгеній, "Історія князівства псковського" (Київ, 1831); Бєляєв, "Розповіді з російської історії" (т. III); Костомаров, "Північно-росіяни народоправства"; Никитский, "Нарис внутрішньої історії Пскова" (Спб., 1873).
Е. К.
Псоріаз (psoriasis; мед.) - хвороба шкіри, що типово протікає так: на шкірі виникають плями з маленькими лусочками, що утворюють холмообразные нашарування, що поширюються по периферії до острівця в поперечнику 0,5 - 1 див. Час від часу вся шкіра буває покрита такою высыпью. Заурядно розбудовується опосля 10-літнього віку; у дитинок до 10 років і старих зрідка зустрічається. Хвороба тягнеться довгостроково, заурядно величезну частину життя, періодично загострюючись. Дивлячись по місці розташування й поширення, висип носить різні найменування: краплинний П. (Ps. guttata) - коли плями в поперечнику менш 0,5 див., коли плями домагаються величини середньої монети - Ps. nummularis; при кільцевих плямах - Ps. annalaris; коли кружки, з'єднуючись, утворюють криві смуги - Ps. gyrata; коли виходять обриси, подібні географічних карт - Ps. figurata, Коли висип на всьому тілі - Ps. universalia. Луски мають особливий яскраво білосніжний колір (азбесту). На якихось місцях (лікоть, коліно й волосиста частина голови) сип може залишатися довгостроково. Гостре висипання змінює вдачу висипу: при потужній млявості, нервовому потрясінні, опосля рясної їжі, супроводжуючись сверблячкою, поколюванням і печінням по всій шкірі, виникають плями, що стрімко зливаються.