«алежно в≥д швидкост≥ б≥гу води й крупности скаламучених часток вони ран≥ше або п≥зн≥ше ос≥дають на дно, при цьому швидше над западинами й улоговинами, де плин слабк≥ше, чим над ровненькими м≥сц¤ми й п≥дводними височинами. як випливаЇ тверд≥ опади, що вид≥л¤ютьс¤ з води, повсевременно згладжують опуклост≥ т≥Їњ частини земноњ кори, ¤ка перебуваЇ п≥д водою. ≤нше в≥дбуватис¤ на суш≥. ќтут д≥¤льн≥сть рослинност≥, пов≥тр¤ й текучих вод спри¤Ї, зрештою, загальному зниженню суши, тому що частини њњ, у вигл¤д≥ скаламучених у вод≥ опад≥в ≥ розчинених у н≥й солей, повсевременно винос¤тьс¤ р≥ками в океани, але цей процес ≥де надзвичайно марудно й при надзвичайно маленькому зменшенн≥ середньоњ висоти суши опуклост≥ земноњ кори ростуть. ÷е залежить в≥д майже вс≥х обставин. ѕов≥тр¤, що й особливо перебувають у ньому вуглекислота й вод¤на пара повсевременно руйнують поверхн¤ скель. ўе посильнее отут вплив стр≥мких зм≥н температури ( особливо попеременные замерзанн¤ й таненн¤), механ≥чне й хим д≥¤ води, також нижчих форм рослин. «≥ скель утворюютьс¤ найб≥льше рыхловатые породи, ≥ зрештою - земл≥. як лише гора досить розпушена, на н≥й, при п≥дход¤щих критер≥¤х тепла й води, можуть жити вже вищ≥ форми рослин. –озпушенн¤ пор≥д робить њх надзвичайно доступними розмиванню текучими водами, тобто утворюютьс¤ ¤ри й р≥внини, тобто надзвичайно розчленована форма земноњ поверхн≥. ѕри ¤кихось п≥дход¤щих критер≥¤х (напр. каньйони р.  олорадо ≥ його приплив≥в у ћерзенн≥й јмериц≥) утворюютьс¤ вертикальн≥ схили в 2000 м. ≥ найб≥льше. ÷е трапл¤Їтьс¤ особливо там д≥¤льн≥сть, що де розмиваЇ, текучих вод сильна, а руйнуванн¤ пор≥д д≥Їю пов≥тр¤ й атмосферних вод слабко, внасл≥док твердост≥ пор≥д ≥ сухост≥ кл≥мату. “ому що тверд≥сть г≥рських пор≥д ≥ њх здатн≥сть пручатис¤ ф≥зичним ≥ механ≥чним руйнуючим д≥¤м далеченько не схож≥, те часто частина гори збер≥гаЇтьс¤ частини, що коли примикають, здавна зруйнован≥ д≥Їю пов≥тр¤, води й рослинност≥. “аким образом утворюютьс¤ крут≥ гори й стовпчаст≥ окремост≥ там, де до д≥¤нн¤ руйн≥вних д≥й –. був ще м'¤кше й ровнее. «алежно в≥д вдач≥ пор≥д ≥ р≥зних критер≥й, особливо погодних, ¤ким вони п≥ддан≥ зараз або були п≥ддан≥ в геолог≥чно недавнешнее час, з'¤вл¤Їтьс¤ геолог≥чний або географ≥чний ландшафту. “ак, ландшафт пустель ≥ надзвичайно сухих степ≥в неодм≥нно залежить в≥д того, що отут надзвичайно слабка д≥¤льн≥сть вод атмосферних (дощик, сн≥г ≥ т.д.) ≥ текучих , ≥ сильна д≥¤льн≥сть в≥тру. ”чен подорожанин, що в≥дв≥да ÷ентральн јз≥ з њњ внутр≥шн улоговин, що несообщающимис¤ с морем, единодушно свидетельствуют о том, что тут властвует округлый, м¤генький –. “ак гласит –ихтгофен о посещенной им юго-восточной окраине ћонголии, а со слов остальных путников и вообщем о ÷ентральной “еж мовл¤ть ≥ наш≥ в≥дважн≥ досл≥дники ћонгол≥њ, “ибету, —х≥дного “уркестану ≥ т.д. ќсобливо точно й точно висловлюютьс¤ про це ѕржевальськ ≥ ѕотанин. Ѕуло б погано, ¤кби ми не в≥дзначили те, що так≥ ж в≥домост≥ ми знаходимо в незл≥ченних досл≥дник≥в јмериканських наг≥р'њв, меж —кел¤стими горами й  ал≥форн≥йськоњ Cьeppа-Ќевадою, ≥ наг≥р'њв ѕ≥вденноњ јмерики, ¤к напр.