—ама ранешн¤¤ л≥тературна обробка сказань на сюжети з≥ зв≥риного корол≥вства складена була близько 940 г. юним ченцем у лотарингском м. “ул≥ (Toul), ¤кий сиим працею бажав надолужити ¤кусь свою провину й тому йменував свою поему "Ecbasis captivi", тобто зв≥льненн¤ арештанта (пор≥вн. "Das alteste Thierepos des Mittelalters, berausgeg von E. Voigt", —трасб., 1875). ÷¤ маленька поема, написана гекзаметрами на дат. мов≥, алегорично, у вигл¤д≥ ≥стор≥њ про тварин, опов≥даЇ про втечу ченц¤ з монастир¤; у нењ введена ≈зопова байка про нездорового лев, ¤кий, за порадою лисиц≥, був зц≥лений свежайшей шк≥рою, зн¤тоњ з вовка. —початку XII в. головн≥ д≥юч≥ особи байки, вовк ≥ лиса, можливо у ‘ландр≥њ, одержали своњ нем. ≥мена: »зенгрим ("той, ¤кий з≥ сталевим забралом" - у переносному значенн≥ гр≥зна, зл≥сна людина) ≥ –ейнгард (Reinhard, тобто "потужний радою" - грамот≥й, пройдисв≥т). ÷≥лком ймов≥рно, ще в першому дес¤тил≥тт≥ цього стол≥тт¤ написана була в п≥вденн≥й ‘ландр≥њ поема "lsengrimus", у ¤кий дуже жваво розпов≥даЇтьс¤ про неприЇмност≥, випробуван≥ вовком-изенгримом з боку лисиц≥-рейнгарда; очевидно, до нас д≥йшов лише уривок даноњ нам поеми (688 в≥рш≥в), що м≥стить т≥льки дв≥ ≥стор≥њ. ѕереробку "»зенгрима" ¤вл¤Ї собою поема "Reinardus" (изд. Mone, Ўтуттг., 1832; Voigt, √аллов≥, 1884), в 6596 в≥рш≥в, складена ченцем Ќивардом, у с≥вбу. ‘ландр≥њ, близько 1150 г. ≥ утримуюча ще 10 розпов≥дей. ќбидв≥ ц≥ поеми, написаний на лат. ¤з., Ї сатирами на ченц≥в; у баз≥ њх лежить та ж ≈зопова байка про л≥куванн¤ хворого лева. Ѕлизько того ж часу з'¤вилос¤ й на франц. мов≥ еп≥чне зробите про –енаре-Ћисиц≥, основою ¤кого послужила розпов≥дь про суд лева, з 2-м¤ ≥ншими розпов≥д¤ми про вит≥вки п≥дсудного –енара. ƒо даноњ бази прот¤гом 2-ух стол≥ть додавалис¤ вс≥ нов≥тн≥ опов≥данн¤ про шахрайськ≥ вит≥вки лисиц≥ й про пригоди ≥нших представник≥в зв≥риного корол≥вства. ¬они з'Їднувалис¤ в особлив≥ зб≥рники, що носили назву: "–оман про Ћиса" ("Le Roman de Renart", изд. E. Martin, —трасб., 1881 - 87). ” рукописах окрем≥ розпов≥д≥ позначен≥ словами "branches" (в≥тки) або "aventures"; ус≥х њх зрозум≥ло до 36. ” самих широких зб≥рниках число в≥рш≥в доходить до 62000. ѕисалис¤ бранши анон≥мними труверами (творц≥ ¤кихось браншей вказуютьс¤ по ≥мен≥, але авторство њх сп≥рне), маленьк, що попарно римуютьс¤, в≥ршами, под≥бно фабльо, з ¤кими вони мають величезну под≥бн≥сть. "–оман про Ћиса" скориставс¤ у ‘ранц≥њ чрезвычайною попул¤рн≥стю; ≥м'¤ головного геро¤ - Renard - стало у франц. мов≥, ¤к люди звикли виражатис¤, загальним дл¤ позначенн¤ лисиц≥, витиснувши колишн≥й њњ заголовок (gorpil, goupil). "–оман про Ћиса" послужив матер≥алом ≥ дл¤ зак≥нчених добутк≥в окремих творц≥в. Ќайголовн≥шими з таких добутк≥в старо-франц. л≥тератури, не вважаючи сатири –ютбефа: "Renart le Bestourne" ≥ поеми "Renart mestres de l'ostel ie roy", Ї наступн≥ три сатиричн≥ поеми: 1) "Le Gouronnemens Renart" - поема в 3398 восьмисложных в≥рш≥в, написана в 2-ой половин≥ XIII в. нев≥домим творцем; вона зображуЇ п≥дступництво (renardie), що пануЇ над миром, ≥ м≥стить у дл¤ себе пр¤му сатиру на Jacobins el Freres Mineurs ( тобто доминиканцев ≥ францисканц≥в); 2) "Renart le Nouvel" - поема в 8048 в≥рш≥в, написана в 1288 г.