Зібравши більші маси води від танення льодів і снігу у швейцарських горах, Р. уливається в Боденське озеро, яке служить "осветляющим резервуаром" і звідси несе близько 1000 кб. м. води в сек. при середньому рівні (у Келя при середньому рівні 956 кб. м. і 4685 кб. м. при найбільшому розливі; в Эммериха при середньому рівні 2210 кб. метрів, а при вищому 9000 кб. м.). Р., роблячи в горах колосальну геологічну роботу, несе більші маси гравію, гальки, піску й мулу, які безперервно змиває в берегів. Необхідно підкреслити те, що в Гемерсгейма ріка несе раз у рік 1944 тис. кб. м. у рік мулу. Р. на всьому протязі леденіє не вважаючи самих стрімких ділянок (у верхньому плині, у рейнск. водоспаду й меж Бингеном і Бонном), але замерзання буває не щозими й зрідка триває найбільше 2 місяців. У теплі зими немає навіть плавучого льоду. Правильного весняного повіддя, як російські ріки, Р. не має. У верхньому плині й частково в середньому, до Майнца йдучи Кобленца, сама найвища вода буває в літню пору, внаслідок танення альпійських снігів і льодовиків. Усе давно знають те, що нижче, особливо від Кельна до устя вода всього вище в зимову пору, нижче в літню пору. Але на всьому плині Р. різниця середніх рівнів у різні пори року ерундова. Рибальство на Р. - лососі, осетри, міноги, коропи, щуки й ін. З 1871 г. рыбоводные закладу в Гюнингене, в Ельзасі, особливо сприяли пожвавленню рибальського промислу в Р. і його припливах. Рейнський пісок містить усередині себе жалюгідну домішку золота. Ще в 1850 г. у Бадене раз у рік добували його засобом промивання на 45 тис. фр. у рік, але в дійсний час розробка не виправдовує витрат. Незмінні, більшою мірою жд, мости в границях Німеччини: у Гюнингена, Нейенбурга, Нейбрейзаха, Келя; Максау, Гермерсгейма, Маннгейма, Майнца, Кобленца, Кельна, Дюссельдорфа, Гохфельда й Везеля.
Р. має величезне торговельне значення, незважаючи на те, що практично на всьому протязі уздовж ріки йдуть дві паралельні сталеві дороги. Він протікає чрез самі густонаселені, багаті по своїх природних умовах і індустрії, країни Європи, упадає у відкрите Німецьке море й своїми судноплавними припливами зв'язує Німеччину. Францію, Бельгію й Нідерланди, а каналами з'єднується з Дунаєм, Роною й Марной. З незліченних припливів Р. найбільше або найменш судноплавні: Аара, Илль, Неккар, Майн із Регницом, Лан, Мозель із Саарой, Эрфт, Рур, Липпе й Маас. Від Базеля до Коля судноплавство ще некординально, отут прогулюються тільки судна до 400 цитр. місткості; від Келя до Плиттерсдорфа судна домагаються 2000 - 3000 цнтр. місткості й починаючи звідси судноплавство одержує велике торговельне значення. До Маннгейма прогулюються судна до 12 тис. цнтр., а нижче - і більшої місткості. Пароплавство виникло на Р. в 1817 г. 1-ые правильні пароплавні рейси меж Роттердамом і Кельном засновані нідерландською компанією. В 1827 г. кельнською компанією, а в 1837 г. - дюссельдорфской уведений пасажирський пароплавний рух і вище Кельна, до Маннгейма. У поточний час меж Роттердамом і Маннгеймом прогулюються пасажирські пароплави 2 суспільств: нідерландського й з'єднаного кельнско-дюссельдорфского.