н¤зь мав нам≥сник≥в не у вс≥х пригородах, а, можливо, лише в 2-ух, до ¤ких приЇднувалис¤ волост≥, що й прил¤гали. Ќам≥сники заведывали лише трибуналом, разом ≥з пригородскими посадниками й старостами, ¤ких вибирали пригорожане; мита нам≥сники одержували в найменшому розм≥р≥, чому кн¤зь. ≤з придбанн¤м ѕсковом самост≥йност≥ в≥че розширило коло власноњ д≥¤льност≥ на рахунок кн¤з≥вськоњ влади. ћ≥сце, де збиралос¤ в≥че, незрозум≥ло, але, можливо, воно було поблизу собору св. “р≥йц≥, по гулу дзвона ¤кого сходилис¤ вечники; отут була влаштована трибуна (ступ≥нь); у собор≥ м≥стилис¤ канцел¤р≥¤ й арх≥в (ларь) в≥ча, ¤кими заведывали м≥ський д¤к ≥ ларник. ” в≥ч≥ брали участь мешканц≥ пригород≥в ≥ волостей, але ѕ. пригороди були в большенный залежност≥ в≥д старшого м≥стечка внасл≥док власноњ безпорадност≥, тому що вони були лише укр≥пленими пт. ѕсковське в≥че тримало у власних руках нав≥ть другор¤дн≥ галуз≥ керуванн¤, що були в ≥нших м≥сц¤х преррогативой кн¤з¤. ¬оно в≥дало вопросцы про в≥йну й св≥т, зносини ≥з сус≥дами, призначенн¤ м≥ських ≥ обласних правител≥в ≥ воЇвод. «аур¤дно трибунал не належав в≥чу, але в≥че судило провини, за ¤к≥ покладалас¤ смертна кара (зрада, конокрадство; п≥дпалюванн¤, волхвуванн¤), ≥ час в≥д часу втручалос¤ в цив≥льн≥ справи. ƒ≥¤льн≥сть в≥ча р≥знилас¤, пор≥вн¤нне з Ќовгородом, спокоЇм ≥ в≥дсутн≥стю боротьби парт≥й, ¤ка перебуваЇ лише наприк≥нц≥ незалежного ≥снуванн¤ ѕскова. ѕереважне значенн¤ мали бо¤ри. Ќе вважаючи величезного в≥ча, було, неодм≥нно, маленьке в≥че, тобто рада бо¤р, до складу ¤кого входили колишн≥ посадники. ѕосади посадник≥в часто були наследными. « метою посиленн¤ значенн¤ бо¤рства було заведено подв≥йне посадництво. ќбоЇ посадника, що перебували на посад≥ (статечн≥), скористалис¤ р≥вною владою. —трок посадництва був р≥чний, але не пост≥йно. ѕосередньою ланкою меж загальними ѕ. установами - в≥чем ≥ його представниками
- ≥ фактично м≥сцевими м≥ськими й обласними союзами служили м≥ськ≥ к≥нц≥. ≤снуванн¤ виборних представник≥в в≥д к≥нц≥в даЇ п≥дставу вважатис¤ ≥снуванн¤ кончанских в≥чей, а кончанских старост можна вважати м≥сцевими органами.  ≥нц≥ заведывали зм≥цненн¤м м≥стечка, брали участь у набор≥, спор¤дженн≥ й продовольств≥ в≥йська.  ≥нц≥ обымали не т≥льки лише частини м≥стечка; та й частини област≥, ¤к≥, вообщем, не створювали суц≥льних мас м≥сцевост≥, тому що розпод≥л пригород≥в меж к≥нц¤ми в≥дбувалос¤ по жеребу. Ќайменшими одиниц¤ми були вулиц≥. Ѕули й союзи добровольч≥ - братчины, що ведуть початок в≥д ¤зичеських час≥в; сначало вони мали патронального св¤того, ≥ влаштовували у своњ празднички бенкети; з розгл¤ду сварок на бенкетах з'¤вилас¤ њх юриспунденуи¤. Ѕратчины не були установами територ≥альними, а, нер≥дко об≥ймаючи людей, зв'¤заних одним зан¤тт¤м, перетворювалис¤ в г≥льд≥њ. ѕсковське купецтво, можливо, групувалос¤ навколо храму св. —оф≥њ. ѕсковська область д≥лилас¤ на пригороди (з укр≥пленим центром) ≥ волост≥ ( без таких центр≥в). ¬плив м≥стечка на м≥сцев≥ справи пригород≥в виразилос¤ в призначенн≥ кн¤з≥вських нам≥сник≥в дл¤ суду; в ≥ншому пригороди скористалис¤ правами псковського в≥ча.