голів заурядно стислістю не різняться. Запопадливість голови не упустити у власній мові нічого істотного викликає надмірну подробицю Р., а бажання не знайти свій особистий світогляд примушує його обмежуватися перерахуванням резонів за й проти підсудного, без усякої їхньої оцінки. Повністю об'єктивні й зразкові по власній стислості Р. написані в збірнику мов А. Ф. Як би це було не дивно, але жеребця. Зайва повнота Р. не може бути, але, визнана порушенням закону, який визначення істотності або неістотності тих або інших подій повністю надає розсуду голови. Відсутність у Р. безпристрасності хоча і є порушенням ст. 802 Вуст. кут. судопр., але для сторін практично постійно важко обґрунтувати допущене головою порушення: у більшості випадків пристрасть голови виражається не в окремих його словах, а в загальному тоні й тенденції його роз'яснень, в угрупованні фактів, час від часу навіть у жестах і модуляціях голосу. Існує світогляд, що з Р. голови варто було б зовсім виключити виклад як істотних подій справи, так і загальних підстав для судження про силу доказів, і обмежити його тільки юридическою стороною справи, а конкретно з'ясуванням законів, що ставляться до діяння підсудного ( при цьому повинні бути визначені легітимні ознаки злодіяння), і потім поясненням прав у зобов'язань присяжних, порядку їх наради, постанови й проголошення вердикту. У цих границях Р. голови було б заповненням відсутніх присяжним спеціально юридичних знань і знатним наставлянням по тем вопросцам, у яких присяжні потребують вказівок спеца.
Література: І. Василенко, "Заключне слово голови в суді присяжних" (Спб., 1878); Л. Фатеев, " До вопросцу про заключну мову голови" ("Журн. Гр. і Кут. Ін.", 1885, №5); І. Закревский, " Із приводу Р. голови суду" (ibid., 1887, №5); Z., "Заперечення проти публічності Р. по справах, що розбираються при закритих дверях" (ibid., 1886, №10: юрид. хрон.); С. Викторский, " ПРО Р. голови" ("Русск. Ідея", 1895,. № 4). Реферати: В. Спасовича, у спб. юридич. суспільстві ("Жур. Гр. і Кут. Усе знають те, що ін."; 1878, №1, прилож.), П. Столповского, у столичному юридич. суспільстві "Протоколи Суспільства", 1884) і В. Варварина, у казанському юридич. суспільстві ("Протоколи Общ.", 1888 груд. і 1889 січн.).
А. С. Лыкошин.
Рейк'явік (Reykjavik, тобто паруюча бухта) - гл. гор. і важливий торговельний пункт на приналежному Данії про-ве Ісландії, на південно-західному його узбережжі, на південному березі Коллафьорда, бухти Факсафьорда, у неродючій місцевості. Удома здебільшого деревні; жит. (1890 г.) 3900 (в 1801 г. було лише 300 чіл.). Обласний банк; духовна семінарія, навчальний заклад для утвору докторів, два дівочі училища і єдине на про-ве загальноосвітнє училище; обласна бібліотека, колекція місцевих стародавностей.
Реймс (Reims) - г. у франц. дпт. Марны, на р. Вель і на каналі меж pp. Эной і Марной; оточений спорудженими в 1872 г. 12 фортами, що утворюють міцність-табір. Монументи Людовику XV, Кольберу й Жанні д'арк. Іменитий собор (готика XII - XIV вв.).