ƒал≥ згадаЇмо масаж, спиртн≥ втиранн¤, електризац≥ю, г≥рчичники, тепл≥ припарки. ѕри придбаному м'¤зовому –. внутр≥шн≥ засоби, ви¤вл¤ють лише короткострокову д≥ю; найб≥льш ≥стотну користь принос¤ть масаж, електрика, ванни: хвойн≥, гр¤зьов≥, паров≥; люд¤м, ¤к багато думають, гладким, схильним до приплив≥в кров≥, потр≥бно з обачн≥стю скористатис¤ крайн≥ми. ƒив. Gerhardt, "Deutsch. Archiv f klin. Med." (XV, Helt 1); Hirsch, "Handb. d. histor. geograph. Patologie" (2 изд., 1886 г., III), Virchow. "Virchow's Archiv" (IV, стор. 262); Senator, " еруванн¤ особистоњ патолог≥њ й терап≥њ ÷имссена (’III, 1).
Ѕ. ѕ–ќ - ский.
–еволюц≥¤ - в≥д лат. revolutio (рух, в≥дозва, кругообертанн¤). ” такому зм≥ст≥ це слово вживалос¤ в середньов≥чн≥й латин≥; тв≥р  оперника про в≥дозву небесних т≥л носить заголовок: "De revolutionibus orbium caelestium". ” пол≥тику й ≥стор≥њ - сначало у ‘ранц≥њ, п≥зн≥ше скр≥зь, - це слово прийн¤ло зовс≥м ≥нший зм≥ст, в ≥ндив≥дуальност≥ ≥з часу французькоњ –. 1789 г., хоча вживалос¤ й за тривалий час до нењ (напр. у ћонтеск'Ї: "у ‘ранц≥њ –. в≥дбуваютьс¤ кожне дес¤тил≥тт¤"). ѓм позначаЇтьс¤ повний ≥ прит≥м коли не неспод≥ваний, те, по останн≥й мер≥, дуже жвавий переворот у всьому мун≥ципальному й публ≥чному лад≥ крањни, заур¤дно супроводжуваний збройноњ боротьбою.  райнЇ, але, не з≥знаЇтьс¤ неодм≥нно потр≥бним; так, переворот у ¬еликобритан≥њ, що в≥дбувс¤ в 1688 г., з≥знаЇтьс¤ вс≥ма за –., хоча в≥н не супроводжувавс¤ кровопролитт¤м. –. у своЇму зм≥ст≥ слова в≥дбуваЇтьс¤ пост≥йно внасл≥док руху, що охопив широк≥ кола народу, ≥ пол¤гаЇ в тому, що пол≥тична влада переб≥гаЇ з рук 1-го публ≥чного класу в руки ≥ншого. –еволюц≥Їю можна вважати й захват влади дек≥лькома особами або одн≥Їю особою (так наз. мун≥ципальний переворот), коли в≥н т¤гне за собою р≥шучу зм≥ну в ур¤дов≥й систем≥ й у публ≥чних в≥дносинах; таким був, напр., мун≥ципальний переворот, зроблений Ќаполеоном III. “ак назыв. палацов≥ –.
- тобто захват влади будь-¤кою високопоставленою особою, що в≥дн≥мають њњ в≥д ≥ншоњ особи, за допомогою ≥нтриги або комплоту ос≥б, що належать до правл¤чого класу, - не становить –. у ч≥ткому зм≥ст≥ цього слова. ”¤вите соб≥ один факт про те, що начебто б жвава й неспод≥вана, очевидно, не була P., у реальност≥ вона пост≥йно п≥дготовл¤Їтьс¤ дес¤тил≥тт¤ми, нав≥ть стор≥чч¤ми, ≥ в≥дбуваЇтьс¤ лише тод≥, коли мун≥ципальн≥ форми не м≥н¤ютьс¤ в узгодженн≥ з конф≥гурац≥Їю економ≥чних ≥ ≥нших публ≥чних в≥дносин публ≥чн≥ класи, що й знову п≥дсилилис¤, не користуютьс¤ правами, соответствующыми його положенню. –еволюц≥њ обратна еволюц≥¤, тобто процес поступового публ≥чного розвитку, у ¤кому права розбудовуютьс¤ пор¤д з в≥дносинами. «а аналог≥Їю, революц≥Їю йменують час в≥д часу вс¤кий великий публ≥чний переворот, хоча, що б в≥дбувс¤ без неспод≥ваного вибуху, без кривавоњ боротьби, без жвавоњ зм≥ни ур¤ду; так, “ойнби (див. Industrial revolution in England", рос≥йський переклад, ћ. 1898) говорить про розвиток ¬еликобритан≥њ в XVIII - XIX в., ¤к про "промислову –.", хоча вс≥ публ≥чн≥ конф≥гурац≥њ в≥дбувалис¤ марудно й р≥вном≥рно.