Таким образом ці три мучення представляють як би різні локалізації 1-го й того ж хвороботворного початку. З інших ускладнень згадаємо бронхіти, шкірні висипи (кропивниця, еритема); час від часу на закінчення розбудовуються психологічні розлади (меланхолія та ін.), що кінчаються практично постійно видужанням. Дуже небезпечною формою є так назыв. "мозковий" або "гиперпиретический" суглобної Р. (гиперпирексия - надмірне збільшення температури). Усе давно знають те, що хвороба або із самого початку проявляється млосними нервовими симптомами, маренням та ін., або має спочатку доброякісний плин, а потім в один момент наступає погіршення, температура збільшується до 41° Ц., виникають судороги, абсурд, особа сприймає синювато-бліде розцвічення, пульс падає й заурядно наступає смертельний кінець, при цьому перед агонією температура домагається 43° Ц. Тільки в одиничних варіантах спостерігалося лікування. На щастя, ця форма зустрічається на багато сотень випадків один раз і більшою мірою в гарячому кліматі. Неускладнений гострий суглобної ревматизм заурядно кінчається видужанням; смертність ( близько 3%) обумовлюється перикардитом, гиперпирексией та ін. обтяженнями. Як при всякої захворювання, так і отут величезне значення має профілактика. Усе давно знають те, що людям, що зазнають нерідко ревматичним впливам, потрібно тримати в голові, що не можна в розпаленілому стані, опосля м'язової роботи, віддаватися спокою на наскрізному вітрі, у сиром, холодному місці, а потрібно продовжувати руху до того часу, поки можна буде витертися й переодягтися в теплом, захищеному приміщенні. Безсумнівно, варто згадати те, що розтирання тієї частини тіла, яка зазнала остиганню, тепла ванна з наступним розтиранням, рясне тепле питво - чай, кава з алкоголем або без нього - опосля застуди можуть час від часу попередити хворобу. Ті ж, хто раз переніс гострий суглобної Р., повинні подвійно дотримувати цих обережностей, тому що схильність до повернень у них, як уже згадане, надзвичайно велика; в індивідуальності це ставиться до страждаючим пороком серця, тому що в їхній усякий рецидив Р. викликає погіршення й серцевої захворювання. З інших запобіжних заходів можна ще вказати на носіння вовни на тілі й на усмотрительное загартовування засобом обтирань і душів. В інших варіантах доводиться радити зміну місця проживання або професії, або тимчасову поїздку на води в Теплиць, Вильдбад, Наугейм і т.д. Зцілення полягає в дійсний час основним образом у призначенні всередину саліцилової кислоти і її препаратів. Необхідно відзначити те, що цей спосіб уведений Штрикером в 1876 г. і по праву панує в терапії гострого суглобного Р. Не слід також третирувати місцевим зціленням. У гострій стадії нездорові суглоби обертають ватою або кладуть у лубок, в інших варіантах доречний міхур з льодом або крижані компреси; пізніше роблять зігрівальні компреси, використовують йод зовні й усередину, масаж, ванни; із крайніми не слід поспішати, тому що вони часто викликають загострення захворювання. При гиперпирексии прибігають до прохолодних ванн, хініну, саліцилових продуктів; час від часу доречне кровопускання, в інших варіантах, навпаки, потрібні збудлива засоби (упорскування камфори та ін.).
Придбаний суглобної або сочленовный Р.