„» Ћедве може бути, тому, говорити про ≥стор≥ю P.: вона зб≥гаЇтьс¤ з ≥стор≥Їю мистецтва. ћожна т≥льки охарактеризовывать окрем≥ моменти ≥сторичного житт¤ мистецтва, коли особливо напол¤гали на правдивому зображенн≥ житт¤, бачачи його по переваз≥ в емансипац≥њ в≥д шк≥льноњ умовност≥, в уменье схопити й см≥ливост≥ зобразити подробиц≥, ¤к≥ проходили без ус¤ких сл≥д≥в дл¤ колишнього художника або стращали його нев≥дпов≥дн≥стю з догматами морал≥ або пристойностей. “акий був романтизм, така сучасна форма –. - натурал≥зм. Ћ≥тература про –. - по переваз≥ полем≥чна, ≥з приводу сучасноњ його форми. ≤сторичн≥ твори (David, Sauvageot, Lenoir) мучаютьс¤ невизначен≥стю предмета досл≥дженн¤. Ќе вважаючи твор≥в, позначених у статт≥ Ќатурал≥зм, пор≥вн. Brunetiere, "Le roman naturaliste" (1883); Pardo-Bazan, "Le naturalisme" (1892); Bloy, "Les funerailles du naluralisme" (1892); Bus, "Naturalisme ou realisme" (1879); Fuster, "Essais critiques" (1886); Hubert, "Romanciers naturalistes" (1885); Lenoir, "Histoire du naluralisme et du realisme" (1889);  онради, "“еор≥¤ й практика л≥тературного натурал≥зму) ("«агр. ¬≥сник", 1882, єє 1 ≥ 2); —тороженко, "√енезис справжнього роману" ("ѕ≥вн≥чний ¬≥сник", 1891, є 12); Ћесевич, "ѕоходженн¤ сучасного роману" ("–ос≥йська ≤де¤", 1898, є11). ј. √д.
–еванш (франц.) - в≥дплата; у крайн≥й час словом сиим позначаЇтьс¤ у ‘ранц≥њ спец≥альна в≥дплата Ќ≥меччини за в≥йну 1870 - 71 г., тобто в≥д≥бранн¤ в≥д њњ ≈льзасу й Ћотаринг≥њ. ƒумка –. дуже всепоширена ≥ Ї пол≥тичним знаменн¤м ѕол¤ ƒерулэда й заснованоњ њм л≥ги патр≥от≥в.
–ев≥нь (Rheum L.) - родовий заголовок рослин ≥з сем. гречаних (Polygonaceae). ÷е довгол≥тн≥, надзвичайно б≥льш≥ травички, перезимовывающие за допомогою товстих дерев'¤нистих, г≥лл¤стих кореневищ. Ќаземн≥ стовбури однолетни, пр¤м≥, товст≥, п≥длоги й час в≥д часу слабко борознист≥. ѕрикоренев≥ листи надзвичайно б≥льш≥, длинночерешковые, ц≥льн≥, пальчико-лопатев≥ або зубчаст≥, час в≥д часу по краю хвил¤ст≥: черешки цил≥ндричн≥ або багатогранн≥, при п≥дстав≥ постачен≥ б≥льшими розтрубами (ochrea). —теблевые листи найб≥льш маленьк≥. —товбур завершуЇтьс¤ б≥льшим метельчатым суцв≥тт¤м.  в≥тки здеб≥льшого б≥лосн≥жн≥ або зелен≥, зр≥дка рожев≥ або криваво-червон≥; вони двостатев≥ або внасл≥док недорозвиненн¤ - одностатев≥. ќцв≥тина звичайноњ, шестилистный, листки ¤кого або все схож≥ меж собою, або зовн≥шн≥ трохи др≥бн≥ше внутр≥шн≥х; опосл¤ запиленн¤ оцв≥тина в'¤не. “ичинок 9, у два кола, при цьому зовн≥шнЇ коло подвоЇне; лише в Rh. nobiie Hr., 6 тичинок, тому що зовн≥шнЇ коло не подвоЇне. ћаточка один, з верхньоњ, одногнездой тригранною зав'¤ззю; стовпчика три, з головчатопочковидными або подковообразными рильц¤ми. ѕл≥д - тригранна велике або узкокрылата¤ зерновка. Ќас≥нн¤ б≥лкове, ембр≥он центральний. ”с≥х вид≥в –. нал≥чуЇтьс¤ найб≥льше 20; ус≥ вони мешканц≥ јз≥њ ( в≥д —иб≥ру до √≥малайських г≥р ≥ ѕалестини). ¬иди найвищою м≥рою схильн≥ давати плодущие пом≥си, а ц≥ крайн≥ також просто дають пом≥с≥ меж собою, тому важко одержати незапл¤мован≥ види з нас≥нь; вообщем, визначати види –.