Форми людського тіла, оголеного або прикритого одежинкою, зовсім чудові й, разом з тем, реально актуальні. Як зовнішні, так і внутрішні людські рухи передані дуже, виразно й природно; начерк, незважаючи на великий розмір зображень, різниться такими ж точністю, плавністю й добірністю, які ми знаходимо в маленьких, станкових картинах Рафаеля, що ставляться до тієї ж ери його творчості. Відразу з роботами над розписом ватиканських зал, з під його кисті вийшов ряд найменш більших добутків різного змісту. З них, спочатку, укажемо на портрети тата Юлія II (у гал. Питти й Уффици, у Флоренції), юний дами ( начебто Форнарины, у палаццо Барберини, у Римі), старої людину (в Имп. Ермітажеві), Биндо Альтовити ( у мюнхенській пінакотеці) і ін.; потім згадаємо про ряді зображень Богородиці, те однієї, з Дитиною-Христом на руках, те представленої посередині найбільше або найменш складної композиції, у супроводі інших фігур, які напр. іменита Мадонна делла-седия (у гал. Питти), Альбская М. (в Имп. Ермітажеві), М. з діадемою (у Луврском Музеї), М. Альдобрандини ( в англійській державної гал.), М. делла-тенда ( у мюнхенській пінакотеці), М. дель-дивино-аморе (у неаполітанському музеї), М. дель-пеше (у мадридському музеї), М. ди-фулиньо ( у ватиканській гал., у Римі) і некотор. ін. В 1519 г., учнями Рафаеля, по його малюнках, були багато прикрашені різним розписом потовк і стінки так назыв. "Ватиканських лож" - довгуватої галереї з арками, що відкриваються на двір св. Дамаза, побудованої Браманте для переходу із зали Костянтина в інші покои Ватиканського палацу. На зводах стелі написано 52 сцени зі Старого й Новітнього завітів (так наз. біблія Рафаеля), оточений орнаментом; стінки суцільно покриті дуже різними арабесками й фігурними зображеннями, що близько нагадують декоративний живопис старих римлян. Чітка копія цих лож - в Имп. Ермітажеві. Мало раніше, Рафаель зробив у фарбах 10 чудових по вроді й малюнку величезних картонов (у фарбах) на сюжети з Діянь св. апостолів; ці картини послужили оригіналами, по яких були виткані в Брюсселі дорогоцінні килими (arazzi) для декорації нижньої частини стінок у Сікстинській капелі Ватиканського палацу. Найбільш пізні повторення цих килимів, вышедшие з тієї ж брюссельської фабрики, можна творити в берлінському, дрезденському й мадридському музеях; уцілілі сім картонов зберігаються в англійському кенсингтонском музеї. З добутків крайнього періоду діяльності Рафаеля особливо заслуговують на увагу фрески в римській віллі Фарнезине, на теми традиційної міфології: отут, у цілій серії зображень, що чарують глядача красою форм, ніжністю й гармонією фарб, чудовою силою проникання художника в дух безжурного прадавнього світогляду, відтворені епізоди чарівної казки про Амур і Психее (по Апулею), додані большенный фрескою, що представляє тріумф німфи Галатеї. Поверх того, у цей період написані Рафаелем майже всі картини олійними фарбами, меж іншим кілька приголомшливих портретів, які портрети Леву Х с кардиналами (у Луврском музеї), невідомої юний кросотки з покривалом на голові ("Donna velata") у гал.