Марії (103 дитинок - 4848 р.); богадільня общ. св. Марії (15 чіл. - 4299 р.); громади сестер милосердя Кр. Необхідно відзначити те, що хреста (9 ч. - 2469 р.) і єпархіальна (60 ч. - 2800 р.). Учені й інші суспільства: сел. хоз., отдел. общ. садівництва, общ. докторів, археологічне з музеєм і бібліотекою, відділення музичного общ., общ. споживачів, общ. полювання й ін. Периодич. видання: "Міський Листок", "Губернські Відомості" і "Вісник Губернського Земства". Лікарень 9 і з них губ. земська (на 200 дах.), з отд. для божевільних, 3 поліклініки при учебн. зав., військовий госпіталь (на 84 дах.) і прийомний спокій (12 кр.), поліклініка при громаді сестер милосердя(15 кр.), при кутузке (30 дах.) і амбулаторія пск. общ. докторів. Аптеки: 8 вільних, 2 земск., 2 при учебн. зав. і 1 при громаді сестер милосердя. Фабр. і заводів (1896) 55, з обертом в 3237763 руб., при 526 раб. 1-ое місце займають лляні склади - 22, на 1740777 р. і 2 горілочних заводу, на 761083 руб. 2 лісопильних заводу - 170176 р., 2 свічкових і воскових зав. - 115000 р., 1 канатно-прядильний зав. - 110000, борошномельних 5 - 12 9287 р., тютюновий 1 - 96765 руб. Ремісників- майстрів 486, робітників 1062 і вчений. 451. Торговельних документів видано 1635. Основний предмет торгівлі - льон. Через П проходить Спб.-Варш. жел. дорвей. і від нього йдуть жел. дорвей. у Ригу й Бологе. Пароплавне повідомлення по р. Величної й оз. Чудскому з м. Юр'євим (Дерптом) і торговельним місцем Сыренцем при джерелі р. Нарви. Міських доходів отримано в 1896 г. 128693 р., витрачено 135395 руб. Відділення госуд. банків дворянського й селянського, комерційний банк, псков. общ. вз. кредиту, общ. вз. кредиту в. земства, ссудосберегательное тов., агентури акц. страхових общ. і земляних банків спб. тульського й виленского. Література про П. перерахована в І. І. Василева, "Истор. статист. покажчик г. П." (1890). Одне із прадавніх описів Пскова - Н. Ильинского, "Историч. опис г. П. і його старих пригородів" (1794 г.). В 1858 г. вийшла праця А. С. Князєва: "Покажчик достопамятностей г. П.".
А. Ф. С.
Псково-печерський-успенський чоловічий монастир I класу. Псковської губ. і повіту, у г. Можливо й те, що печорах. Першими поселенцями печер у горі (близько середини XV століття) були пустынножители. В 1473 г. дерптский священик Іоанн, що біг від припирания "латынян",вибудував отут церкву в ім'я Успіня Богоматері. Спадкоємець його, настоятель Мисаил, вибудував келії й церква в ім'я преп. Антонія й Феодосія Печерських. Але скоро монастир був розорений ливонцами й залишався в запустінні до 1519 г., коли його відновив псковський дяк Мисюр Мунехин з подъячим Ортюшею псковитянином. Багато потім потрудився для влаштування монастир я і його ігумен Корнилий (1529 - 1570), який зміцнив його стінкою з бійницями. Перебуваючи на границі Литви й Лифляндии, він укупі з містом робиться стратегічним пт і випробував цілий ряд нападів і облог; з них більш спустошливими й небезпечними минулого: облога 1581 - 1582 м. Стефана Батория, що не встигнув, але, побрати монастир я, нападі в 1611 - 1613 г.