До флорентійського періоду Р. ставиться також трохи "Св. Сімейств", композиція яких полягає не з 3-х, а з величезного числа фігур; такі "Св. Сімейство з ягням" (мадридск. муз.), "Св. Сімейство під пальмою" (лонд. нац. гал.), "Мадонна будинку Каниджани" (у мюнх. пинак.) і ін. В осінню пору 1508 г. Р. перебрався в Рим, куди, по ради відомого Браманте, будівельника того собору св. Петра, запросив його тато Юлій II, для якого в цей час Мікеланджело працював над фресковим розписом стелі Сікстинської капели у Ватиканському палаці. По приїзду Р. у нескінченне місто тато доручив йому прикрасити фресковими картинами нисколечко зал того ж палацу, пізнаваних під заголовком "Станц"- (stanza - кімната). Ретельно прийнявшись за цю роботу, величний живописець протягом 12-ти років виконав її з незвичайним мистецтвом. У першій із цих зал, в " Станце-Делла-Сеньятура", потовк прикрашений большенными алегоричними фігурами богослов'я, філософії, юриспруденції й поезії, що персоніфікують собою чотири духовні сили-релігію, науку, право й красу, які були двигательницами італійського Відродження; близько них по чотирьом кутам стелі представлені "Гріхопадіння Адама й Евы", "Трибунал Соломона", "Перемога Аполлона над Марсием- і алегорія астрономії. Самі стінки зали зайняті большенными, складними по композиції картинами, що зображують "Сперечайся про таїнство Евхаристии" (La Disputa), "Філософську школу Афін", "Правителя Юстиніана, що вручає пандекты власному міністрові" і "Парнас зі зборами іменитих поетів у присутності Аполлона й муз". Настільки ж шикарно прикрашена живописом і 2-ая залу, "Станца дель Элиодоро". На її стелі написані різні сцени зі старозавітної історії, а на стінках багатофігурні композиції, що зображують "Чарівництво, що відкрилося одному священикові під час обідні в Больсене", "Вигнання сірійського проводиря Элиодора з Ієрусалимського храму", "Звільнення Рима від навали Аттиллы й гунів через заступництво ап. Петра й Павла" і "Звільнення ап. Петра з темниці ангелом". В "Злі пожежі" (Stanza dell'incendio) потовк був розписаний ще раніше, учителем P., Перуджино; її стінки зайняті 4-мя большенными картинами, що відтворюють епізоди з життя тат Леву III і Леву IV, а конкретно: Коронування Карла Величного першим із цих тат, Що Очищає клятву такого ж тата, Морську перемогу Леву IV при Остии над сарацинами й Пожежа в Борго, передмістя Рима, припинений молитвою Леву IV. У всіх цих картинах, самому Р. належить лише композиція; виконані вони найкращими з його учнів. Зрештою, у крайній залі в "Станце диконстантино", усі чотири настінні картини писані учнями Р. і лише одна з них, "Битва имп. Костянтина й християн з язичниками", компонована їм самим. У живописі ватиканських зал, артистичний геній величного художника выказывается в повному обсязі й найяскравішому блиску. Дивлячись на ці фрески, дивуєшся вмінням Рафаеля управлятися з дуже складними композиціями, при всій численності виведених на сцену фігур групувати їх ясно й струнко, подібно тому, як у найкращих прадавніх рельєфах і мозаїках.