виклад поеми - Wheeler, "History of India" (т. II, Л., 1869). По-російському: уривок "Сватовство Рами" і лаконічний переказ поеми в "Нарис важнейш. памятн. санскр. літератури" І. П. Усе знають те, що минаева (Корш, "Загальний. ист. літер.", вип. 1, Спб., 1880). Монографії: Williams, "Indian Epic Poetry" (Л., 1863); Schoebel, "Le R. an point de vue religieux, philosophique et moral" (П., 1888); Baumgartner, "Das R. und die Rama-Litteratur d. Inder" (Фрейб. у Брейзгау, 1894), Grierson, "liid. Epic Poetry" ("Indian Antiquary" 1894, т. XXIII); Jacobi, "War das Epos und die profane Litteratur Indiens ursprunglich in Prakrit abgefasst" ("Zeitsch. d. Deutsch. Morgenland. Gesellsch.", 1894, т. 48); Pargiter, "The geography of Rama'sexile"("Journ. of. Roy. Asiat. Society", anp., 1894) і т.д. Про мову Р.: Bohtlingk, "Веmerkenswerthes aus R." ("Berichte ub. d. Verhandlungen d. Kgl. sachs. Gesellsch. d. Wiss. zu Leipzig", 1887); Greaves, "Grammatical notes on the R." (Бенарес, 1895).
С. Б - ч.
Рамзай (Вільям Ramsay) - хімік. Рід. в 1852 г. Батько його був інженером у Глазго, а дід мав фабрику для виробництва оцтової кислоти. Первісний утвір Р. одержав у глазговской школі (академія) і потім з 1868 до 1871 г. слухав лекції в глазговском унив., а з 1871 до 1872 г. полягав студентом тюбингенского унив., де й одержав в 1872 г. ступінь д-ра філософії; в 1872 - 74 рр. був помічником в андерсоновском інституті в Глазго, а потім з 1874 - 80 рр. помічником в інституті. Кафедру доктора одержав спочатку в Бристолі в 1880 г., де й полягав до 1887 г., після цього одержав кафедру в Лондоні, де професорує й донині.
Найголовніші роботи Р., коли не вважати початковий з області органічної хімія ( про ортотоллуиловой кислоті, пиколин і його похідні), слід віднести до фізичної хімії. Такі дослідження питомих розмірів, дослідження дисоціації різного роду речовин, дослідження розширення метилового, етилового й інших спиртів (робота виготовлена разом із Сіднеєм Юнгом). Самої чудової з робіт у цьому напрямку є відкриття способу визначення молекулярної ваги рідин. Дослідження це, зроблене разом із Чайлдсом ("Zeitschr. phys. Chem.", 12, 433), в 1893 г., представляє подію в області фізичної хімії. Коли поверхневий натяг води g (визначається по величині підняття води в капілярній трубці), M - молекулярна вага води, v - питомий розмір, t - температура досвіду, то меж цими величинами існує співвідношення g·(Mv)2/3=kt, где k - некая неизменная величина, оказывающаяся для разных веществ равной 2; таковы: хлористый углерод, бензол, хлоробензол. Величина k принимается одинаковою для всех веществ, частички которых Р. считает владеющими обычным молекулярным составом - "неассоциирующими" субстанциями. Ежели сейчас для другого какого-либо вещества k получает новое значение, то по равенству 2/k=х2/3 где х есть степень трудности частиц, может быть найти сложность молекулы. Таковым образом, напр., метиловый спирт владеет уплотненной частичкой, состоящей из 3 молекул, равно как спирты этиловый, пропиловый и изопропиловый.