Geschichte und Inhalt uebst Konkordanz der gedrucklen Rezensionen", Бонн, 1893). По його погляду старий оригінал Р. (потім перероблений не один раз) з'явився в східному Индостане, до V в. до Р. Хр.. можливо в VI і навіть в VIII столітті, коли Махабхарата лише ще складалася. Зверніть увагу на те, що це ясно з того, що крайній епос час від часу користується матеріалом Р. Стиль і розмір, характерний обом епосам, був пущений у хід творцем Р. і зробився загальновживаним. Грецького або буддійського впливу в Р. непримітно. Судноплавство було ще незрозуміло її творцеві. Мова Р. став прототипом для штучних поетів (kavi). Р. дійшла до нас у декількох рецензіях або редакціях, що представляють, загалом, одне й теж зміст. але, що часто різняться друг від друга в розміщенні матеріалу й виборі виражень. Сначало вона можливо передавалася изустно й записана була тільки потім, можливо незалежно, у різних місцях. Заурядно сприймали існування 3-х рецензій північної, бенгальської й західної, але число їх більше рукописи, що й дійшли до нас Р. представляють нерідко потужні відхилення друг від друга. Бенгальська рецензія містить 24000 шлок (у Махабхарате - найбільше 100000) і ділиться на сім книжок, з яких крайня - пізніша надбавка. Не вважаючи Р. Вальмики, є ще інша поема з тим же сюжетом, порівнянне новітнього походження й найменшої величини - Адхьятма P. (Adhyatma-R.), приписувана Вьясе, але складова, у суті, частина Брахманда-Пураны. Р. зображується отут швидше богом, чому людиною. Про повагу, яким скористалася Р. в індусів, свідчать слова самого укладача або творця Р. у впровадженні до поеми: "хто читає й повторює цю Р. святе життя, що дає, вільний від усіляких гріхів і з усім своїм потомством піднесеться на саме найвище небо". Брахме в 2-ой книжці Р. вкладені у вуста наступні слова: "поки гори й ріки будуть існувати на земній поверхні, доти й історія Р. буде обходити світло".
Література. Видання: неповне, з английск. перекладом, що зупинилося на 2-ой книжці (бенгальська рец.), Carey і Marshman (Серампур, 1806 - 1810); таке ж изд. А. В. ф.-Шлегеля, з лат. переклад, (мерзенна рецензія, Бонн, 1846). Повні видання тубільні: у Бомбею (1859, 1884, 1888 і 1889) і в Калькутті (1859 - 60). Бенгальську рецензію изд. Gorresio, з італ. переу. (II., 1843 - 58 і 1870). Переклади всієї поеми: франц. Нiрр. Fauch (Пара., 1854 - 58, з італ. переу. Горрезио), англ. віршований Griffith (Бомб. видання, 1859 г., Лондон-Бенарес, 1870 - 89), британський життєвий - Dutt (Кальк., 1891 - 94). Видання й переклади уривків: изд. 1 кн. Петерсона (Бомбей, 1879); епізод "Погибель Яджнядатты" изд. Loiseleur-Deslongchamps ("Yadjnadattabadha", II, 1829); цей же епізод изд. A. L. Chezy, з лат. пров. Бюрнуфа (II, 1826); лат. стих. і фр., з текстом, Dumast ("Fleurs de l'inde etc.", Нанси, 1867); епізод "Sampali e Anumante", італ. переу. Flechia (Турін, 1852); фр. переу. 1-й кн. Parisot (II., 1853); нем. переклад Менрада (т. 1, Мюнхен, 1897); франц. переу. Rosny "L'exil du Rama" (П., 1893) і т.д. Сокращ.