З видань цього роду в дійсний час відомі: "Yellou twn peri arijmhtichv sunoyiv" (П., 1538), "Arithmetica, Musica et Geometria Mich. Pselli" (1592), "M. Pselli compeadium mathematicum" (1647). Твір П. носить на для себе помітний відбиток ери, що представляється їм, повного занепаду грецької арифметики. Арифметична його частина містить лише одні імена й підрозділу чисел і відносин, меж якими час від часу зустрічаються твердження начебто наступних: "одиниця не число, а корінь і початок чисел". "Два разів зо два й два, складене з 2-мя, рівні, чого ж з іншими числами не буває". У відділі музики даються роз'яснення тонів і їх видів. Зрештою, відділи геометрії й астрономії займаються лише поясненнями окремих навчань без усяких доказів. З інших творів П. були написані: "Liber de lapidum virtutibus" (Тулуза, 1615) і "De terrae situ, figura et magnitudine".
В. В. Бобынин.
Психея (Yuch) - у грецькій міфології уособлення людській душі, яку любить Ерот. Представлялася у вигляді метелика або юний дівиці із крильми метелика; те її переслідував Ерот, то вона мстила йому за переслідування, то меж ними була найніжніша любов. Апулей у власних "Метаморфозах" зробив П. і Ерота героями народної казки, варіанти якої зустрічаються в літературах різних народів. У притчі говориться, що в 1-го пануючи були три кросотки дочки, з яких краше всіх була молодша - П. Слава про її вроду пройшла по всій землі й майже все приїжджали в місто, де жила П., щоб помилуватися нею. Їй стали навіть вшановувати божеські почесті, забувши Олімпійську Венеру. Крайня образилася й розв'язала вбити суперницю. Покликавши власного нащадка Ерота (Купідона), вона показала йому кросотку й повеліла йому вселити в неї любов до самого знедоленого, огидному й незначному з людей. Меж тем П. відчувала себе надзвичайно злощасної тому, що все любувалися нею, як бездушною красою, і ніхто не знаходив її руки. У горі звернувся її батько до милетскому оракулові, і бог відповів, що П., одягнена в похоронні одежинки, зобов'язано бути відведена на гору для шлюбу зі страшним чудовиськом. Виконуючи волю оракула, злощасний батько привів П. у позначене місце й залишив її одну; раптом подув вітру переніс її в чудовий палац, населений невидимими парфумами, і вона зробилася дружиною якоїсь загадкової незримої істоти. Блаженне життя П., але, тривала недовго: завистные сестри, довідавшись про її благополуччя, розв'язали вапна її й хитрістю достигнули того, що П. порушила дане чоловікові обіцянка - не допитуватися, хто він. Злі сестри нашептали їй, що незримий подружжя - дракон, який в один гарний денек з'їсть її з її плодом (П. була вже вагітна), і запевнили її, щоб вона, озброївшись клинком і світильником, підстерегла його під час сну й знищила. Наївна П. послухалася, і, запаливши освітлювальний прилад, стала розглядати власного дружина, який виявився гарним Купідоном; у той час, як вона, уражена красою його особи, любувалася сплячим, з освітлювального приладу звалилася пекуча крапля масла на плече бога й він від болю пробудився.